Найбільший банк США JPMorgan Chase вважає, що «фінляндизація» є базовим сценарієм завершення російсько-української війни — ймовірність такого варіанту оцінюють у приблизно 50%. Переговорний процес між Києвом і Москвою вже довгий час зайшов у глухий кут: Кремль висуває умови, які фактично тягнуть за собою вимогу капітуляції. Американські експерти наголошують, що не стільки військовий результат на фронті, скільки тиск у перемовинах визначатиме майбутнє країни. Найбільш імовірним вони вважають сценарій, подібний до поствоєнного становища Фінляндії.
Аналітики інвестиційного банку JPMorgan Chase зазначили, що конфлікт увійшов у завершальну фазу. У звіті JPMorgan Chase Center for Geopolitics міститься прогноз, що припинення вогню може відбутися до кінця другого кварталу 2026 року.
У документі підкреслено, що фінал може вилитися не в остаточний мир, а в «заморожений конфлікт», коли кожна зі сторін погодиться на часткові поступки. Успішність домовленостей залежатиме від двох ключових чинників: наскільки запропоновані поступки влаштують Кремль і наскільки надійними будуть безпекові гарантії для України. За слабких гарантій Києву доведеться йти на більші поступки — від територіальних поступок і нейтралітету до демілітаризації; у протилежному випадку загроза відновлення бойових дій збережеться.
Аналітики порівнюють можливе завершення війни з мирними угодами між СРСР і Фінляндією після Другої світової війни: тоді Фінляндія втратила близько 10% території й була обмежена у вступі до військових союзів, але зберегла парламентську демократію, ринкову економіку та торгове співробітництво із Заходом.
У JPMorgan очікують певного компромісу, за яким Україна може погодитися на військовий нейтралітет і скорочення військового потенціалу. Кремль це подасть як власну перемогу, хоча повної капітуляції, якої спочатку прагнули в Москві, не буде. За оцінкою банку, такий результат означатиме поступове зближення України з ЄС, тоді як перспектива вступу до НАТО залишиться далекою або невизначеною.
Ще рік тому в JPMorgan розглядали для України «грузинський сценарій» — поступове повернення в орбіту РФ після завершення бойових дій. Тепер у банку вважають, що «фінський сценарій» є базовим з ймовірністю 50%, а «грузинський» перемістився на другий план із ймовірністю близько 30%.
Які ще можливі сценарії завершення війни
Окрім «фінського» варіанту, у звіті розглядають кілька альтернативних моделей розвитку подій.
«Південна Корея» (ймовірність 15%) припускає, що Україна не отримає членства в НАТО і не поверне усі втрачені території, але отримає надійні гарантії безпеки. Це може включати присутність контингентів країн ЄС та підтримку США, завдяки чому близько 80% територій під контролем Києва зможуть розвиватися як незалежна демократична держава. Значний пакет відновлення, зокрема використання заморожених російських активів у розмірі близько 300 млрд доларів, може стати фундаментом реконструкції.
«Ізраїль» (ймовірність 20%) передбачає, що Україна отримає потужну військову та економічну підтримку без масштабного розгортання іноземних військ на своїй території. У такому випадку держава зможе створити власні ефективні спроможності стримування, хоча ризик нового загострення конфлікту залишатиметься.
«Грузія» (ймовірність 30%) означає тривалу нестабільність, повільне відновлення економіки та скорочення міжнародної допомоги, що в підсумку може призвести до поступового повернення під тиск Москви.
Найгірший варіант — «Білорусь» (ймовірність 15%) передбачає, що у разі припинення підтримки з боку США Росія може домогтися повної капітуляції України. Це означатиме втрату реального суверенітету й фактичне перетворення держави на сателіта Росії, перемогу Кремля, серйозне послаблення роль Заходу й фундаментальні зміни у глобальному порядку, що сформувався після Другої світової війни.
У цілому аналітики JPMorgan переконані, що і Росія, і Україна зараз перебувають на межі виснаження. Європа стикається з дефіцитом озброєнь, а рівень підтримки з боку США поступово знижується.
Чому фінляндизація спричинила дискусію
Поняття «фінляндизації» пов’язане з політикою нейтралітету Фінляндії в умовах холодної війни — вона дозволила країні зберегти незалежність, зберігши мирні відносини з СРСР. Однак важливо розрізняти: фінський нейтралітет був добровільним стратегічним вибором самої Фінляндії; у випадку України йдеться про нав’язуваний Кремлем режим «нейтральності». Фінляндія запровадила такий курс після двох воєн, внаслідок чого вона втратила близько 12% території, але зуміла зберегти парламентську демократію та капіталістичну економіку.
Міністрка закордонних справ Фінляндії Еліна Валтонен наголосила, що примусовий нейтралітет для України не забезпечить сталого миру з Росією.
“Давайте будемо відвертими: Україна була нейтральною до того, як на неї напали. Це точно не те, що я нав’язувала б Україні”, — сказала вона.
Вимушена нейтралізація робить державу надзвичайно вразливою перед подальшою агресією. Отже, «фінляндизація» України не гарантує їй виживання в тій формі, в якій вона допомогла Фінляндії зберегти незалежність у минулому.
Путін, за нинішніми оцінками, виключає суттєві територіальні поступки і наполягає на відмові Києва від прагнення вступити до НАТО. Росія готова вести переговори лише щодо чіткого розподілу Донецької, Луганської, Запорізької та Херсонської областей, а також прагне, щоб Україна обмежила чисельність своїх збройних сил та надала зобов’язання не обмежувати використання російської мови.
