Китайський корабель берегової охорони покинув акваторію після двох діб напруженого протистояння з тайванськими морськими прикордонниками. Інцидент стався поблизу островів Пратас у Південно-Китайському морі і завершився в неділю, 24 травня. Тайванська берегова охорона зафіксувала появу китайського судна ще в суботу та відправила до місця події власний корабель. Протягом тривалого часу обидва судна обмінювалися попередженнями по радіоефіру, після чого китайський борт у неділю вирішив віддалитися від островів.
За повідомленнями Reuters, представники тайванської берегової охорони зазначили, що китайська сторона по радіо стверджувала, ніби проводить планове патрулювання та що острови Пратас нібито перебувають під суверенітетом і юрисдикцією Китаю. У відповідь тайванські моряки закликали уникати ескалації та зберегти мир. Представник берегової охорони Тайваню підкреслив, що формулювання китайської сторони щодо суверенітету та юрисдикції викликає занепокоєння, так само як і тривале перебування їхнього корабля в безпосередній близькості до островів.
«Будь ласка, не руйнуйте мир. Поверніться назад і дотримуйтеся демократичних принципів — це шлях, який справді служить інтересам вашої країни», — заявили в береговій охороні Тайваню.
Крім згаданого інциденту, у п’ятницю вночі тайванські морські прикордонники вже вдруге цього місяця відігнали від островів китайське дослідницьке судно «Тунцзи».
Острови Пратас — це атол, який водночас є національним парком Тайваню. Вони розташовані приблизно посередині між півднем Тайваню та Гонконгом, більш ніж за 400 кілометрів від основного острова. Через таку віддаленість деякі експерти з безпеки вважають Пратас вразливими до можливих воєнних дій з боку Китаю: там постійно чергує берегова охорона, а не регулярні збройні сили.
Китай посилює свою присутність поблизу Тайваню
Тайвань перебуває в стані підвищеної бойової готовності на тлі зростання активності Китаю в регіоні. Цього місяця лідер КНР Сі Цзіньпін обговорював тайванське питання під час переговорів із президентом США Дональдом Трампом у Пекіні, що змусило Тайбей уважно відстежувати будь-які подальші зміни в поведінці китайських сил. У січні китайський розвідувальний безпілотник ненадовго увійшов у повітряний простір над островами — цей випадок Міністерство оборони Тайваню кваліфікувало як провокацію.
У суботу секретар Ради національної безпеки Тайваню Джозеф У оприлюднив у своєму акаунті в мережі X інформацію про наявність близько 100 китайських кораблів у першому острівному ланцюзі. Ця зона простягається від Японії через Тайвань до Філіппін і вказує на системне посилення морської присутності Китаю в регіоні, а не на поодинокий епізод напруження.
Аналітики вказують на ризики поступової блокади
Протягом кількох місяців Китай цілеспрямовано посилює тиск на Тайвань морськими засобами. Масовий вихід китайських суден до Східнокитайського моря — зокрема колонна з приблизно 1 400 рибальських суден довжиною понад 300 кілометрів — спостерігачі розглядають не лише як рибальський промисел, а й як можливий інструмент стратегічного тиску. Подібні демонстрації сили можуть стати одним із елементів сценарію поступової блокади острова.
При цьому члени оточення президента США Дональда Трампа відкрито висловлювали занепокоєння: за оцінками радників, потенційна дата китайського вторгнення на Тайвань може настати впродовж найближчих п’яти років.
