Депутати Київської міської ради звернулися до Верховної Ради та Кабінету Міністрів із проханням виділити з державного бюджету мінімум 15 млрд грн на заходи з підвищення енергостійкості столиці. Йдеться про паритетне фінансування плану енергостійкості, який Київрада затвердила 10 березня 2026 року після тривалих погоджень із центральною владою. За попередніми узгодженнями загальна вартість робіт становить близько 30 млрд грн і їх мають профінансувати у пропорції 50/50. Місто вже готує власну частку фінансування: із міського бюджету планують спрямувати понад 8 млрд грн.
Відповідне рішення було ухвалене 14 травня 2026 року на пленарному засіданні Київради, про що йдеться на офіційному сайті Київської міської ради. У зверненні наголошено, що масштаби робіт з підвищення енергоефективності та енергозахищеності столиці вимагають скоординованих рішень і фінансової підтримки з боку державного бюджету. Без паритетної участі центральної влади місто не зможе в повній мірі реалізувати всі заплановані заходи в потрібні строки.
Кошти, які просять виділити на державному рівні, передбачені для трьох ключових напрямів: облаштування інженерно-технічного захисту об’єктів критичної інфраструктури, розвиток розподіленої когенерації та створення систем резервного теплопостачання. Кожен із цих напрямів безпосередньо підвищує здатність міста працювати під час масованих ворожих ударів і вимагає значних інвестицій, які місто самостійно не в змозі покрити у стислі терміни.
Реалізація плану вже розпочата і дає перші результати. У межах розвитку розподіленої когенерації збудовано об’єкти сумарною потужністю близько 40 МВт — усі вони обладнані захисними заходами другого рівня, що дає змогу зберігати їх у робочому стані навіть під час обстрілів. Це суттєво знижує ризик тотального знеструмлення окремих районів у разі удару по великих генераційних потужностях.
Паралельно триває розбудова резервного енергопостачання для критичних об’єктів. Уже введено в експлуатацію дизельний енергокомплекс потужністю 5,2 МВт, а найближчими днями до роботи має долучитися ще один такий самий комплекс. Загальний план передбачає нарощування сумарної потужності дизельних електростанцій до 40 МВт — це дозволить гарантувати живлення лікарень, водоканалу, об’єктів зв’язку та інших стратегічних точок навіть у найскладніших сценаріях.
В.о. першого заступника голови КМДА Петро Пантелєєв, інформуючи депутатів про хід виконання плану, наголосив, що міська влада забезпечує як фінансування, так і координацію робіт. За його словами, місто послідовно виконує взяті на себе зобов’язання, але без відповідних рішень на державному рівні досягти запланованих результатів у потрібні строки неможливо. Мер Києва Віталій Кличко раніше повідомляв про досягнуту попередню домовленість з урядом щодо пріоритетності цих заходів та схеми фінансування 50/50.
«Із міського бюджету на подальшу реалізацію плану спрямують понад 8 млрд грн. Утім ми розраховуємо на допомогу та прийняття відповідних рішень на рівні держави щодо виділення коштів і паритетну участь у виконанні плану енергостійкості української столиці», — підкреслив Петро Пантелєєв.
Як Київ вирішує питання енергонезалежності вже зараз
Паралельно зі зверненням до центральної влади Київрада вивчає можливості нарощувати енергостійкість міста власними зусиллями. Зокрема, депутати раніше збільшили статутний капітал «Київтеплоенерго» на 2,7 млрд грн, унаслідок чого на рахунках підприємства сконсолідовано загалом близько 11 млрд грн. Опозиційні депутати тоді звертали увагу на відсутність належної звітності про витрати, а також наголошували, що напрямок когенерації, попри мільярдні інвестиції, виконується з відставанням від графіків.
Окремим кроком у бік децентралізації теплопостачання стала ініціатива щодо встановлення модульних котелень біля багатоквартирних будинків за переважний рахунок міського бюджету — мешканцям пропонували покривати лише близько 10% витрат. Такі рішення відповідають загальній логіці плану енергостійкості: зробити столицю менш вразливою до ударів по централізованих мережах завдяки розподіленій інфраструктурі.
