Студентку Київського національного університету імені Тараса Шевченка звільнили з роботи після того, як на марші рівності в Києві вона публічно потоптала прапор ЛГБТІК+. Відеозапис із дівчиною швидко розійшовся в соцмережах і викликав широкий резонанс. Роботодавець відреагував уже наступного дня після події. Ювілейний десятий КиївПрайд відбувся 21 червня і, за підрахунками організаторів, зібрав від трьох до п’яти тисяч учасників.
Під час ходи студентка КНУ Юліана Казнодій свідомо топтала символіку ЛГБТІК+. На зауваження очевидців вона відповіла, що нібито “витирала ноги”, оскільки “замастила кросівки”. Згодом стало відомо, що дівчина працювала в київському б’юті-барі G×Kyiv. 26 червня заклад офіційно підтвердив припинення співпраці з нею.
Після суспільного резонансу Юліана Казнодій опублікувала у Threads вибачення, а згодом видалила допис. Вона зазначила:
“Так, моє бачення інституту сімʼї кардинально відрізняється… Водночас я розумію, що мій вчинок із прапором ЛГБТІК+ образив багатьох людей. Знаю та перепрошую, якщо я зачепила чиїсь почуття цим вчинком. Я не мала на меті когось принизити.”
ЛГБТІК+-організації відреагували ще до того, як роботодавець ухвалив офіційне рішення. Організації UKRAINEPRIDE, Gender Zed, KharkivPride та “Військові ЛГБТ” у спільній заяві підкреслили, що приниження або знецінення символіки ЛГБТІК+ є неприйнятним. KyivPride, відмітивши заклад G×Kyiv у своєму зверненні, також закликала власників відреагувати — наголосивши, що в просторі, де поважаються права людини, немає місця діям, що принижують людську гідність.
Акція зібрала тисячі людей і стала наймасштабнішою з початку повномасштабної війни
Ювілейний десятий Марш рівності — КиївПрайд пройшов у неділю, 21 червня, в центрі столиці. У заході взяли участь близько п’яти тисяч людей: представники ЛГБТІК+ спільноти, військові, ветерани, правозахисники та дипломати. Завдяки цьому марш увійшов до числа найбільш численних за всю історію проведення. Серед ключових вимог учасників було офіційне визнання сімей ЛГБТІК+-людей та протест проти дискримінаційних норм, які, на думку активістів, містить проєкт нового Цивільного кодексу.
Паралельно з маршем у Києві відбулася “Хода на захист сімʼї, дітей та України”, у якій брали участь представники правих організацій — “Братство”, Правий сектор та “Права молодь Києва”. Учасників двох акцій розділяли поліцейські кордони, серйозних сутичок зафіксовано не було. Поліція також закликала людей перейти в укриття через загрозу авіанальоту.
Що ще варто знати про КиївПрайд-2026
Десятий Марш рівності пройшов на фоні гострої суспільної дискусії щодо прав ЛГБТІК+ в Україні під час війни. Учасники акції протестували проти проєкту нового Цивільного кодексу, який, на їхню думку, містить дискримінаційні обмеження. Уже на старті ходи кількість учасників перевищила дві тисячі людей, що зробило захід одним із наймасовіших ЛГБТІК+-подій за останнє десятиліття.
Марш не пройшов без провокацій з боку опонентів. На початку консервативної ходи її лідер закликав учасників “припинити марш гордості наркоторговців” і звинуватив поліцію в недобрих намірах — як це висловив Дмитро Корчинський із “Братства”. Противники руху дійшли до поліцейського кордону на перетині вулиць Богдана Хмельницького та Євгена Чикаленка, де їх зупинили правоохоронці.
