У Києві фіксують нову хвилю телефонного шахрайства, жертвами якого найчастіше стають люди похилого віку. Раніше зловмисники видавалися працівниками Пенсійного фонду й отримували персональні дані через підроблені сайти. Наразі схема ускладнилася: шахраї маскуються під офіцерів СБУ та звинувачують людину у нібито фінансуванні ворога. Їхній розрахунок — на страх, довіру до форми та низьку обізнаність у цифрових технологіях.
За схемою, яку описує ГУ Нацполіції у місті Києві, зловмисники телефонують або пишуть у месенджери і стверджують, що пенсіонер колись замовляв ліки в інтернеті, які нібито виявилися російського походження. Мовляв, кошти за такі ліки нібито пішли на фінансування армії РФ — і тепер людина має довести свою непричетність. Єдиним способом «довести» пропонують переказати гроші «на перевірку». Після переказу шахраї зникають разом із заощадженнями потерпілих.
Саме літні люди через довіру, переживання та брак знань про сучасні технології опиняються в зоні підвищеного ризику, наголошує відомство. Щодня шахраї вигадують нові тактики — через телефонні дзвінки, месенджери та інтернет. Поліція закликає не передавати кошти нікому, хто наполягає на «доказах невинуватості» або вимагає здійснити переказ.
Поліція уточнила, як діяти при підозрілому дзвінку
Справжні правоохоронці ніколи не вимагатимуть переказати гроші по телефону. Якщо вам або вашій близькій людині надійшов такий дзвінок, слід одразу припинити розмову і зателефонувати на номер 102. Повідомити про факт або спробу шахрайства також можна через офіційний сайт кіберполіції.
Близьким і рідним варто заздалегідь попередити людей похилого віку про цю схему. Саме попередження — найдієвіший захист: людина, яка знає про такі маніпуляції, не розгубиться під час несподіваного «дзвінка з СБУ».
Як виглядали попередні шахрайські схеми з псевдодержавними структурами
Схеми, в яких шахраї видають себе за держслужбовців, існують давно і постійно змінюються. Раніше людям похилого віку телефонували нібито від імені Пенсійного фонду, озвучували персональні дані жертви — ПІБ, адресу, місце роботи — і повідомляли про неіснуючий перерахунок пенсії за 2016–2018 роки. Після цього просили назвати реквізити банківської картки.
Підроблені повідомлення можуть вести на фальшиві сайти або містити шкідливе програмне забезпечення, а дзвінки супроводжуються реальними даними про жертву, отриманими через витоки інформації чи соціальні мережі. Фахівці радять завжди перевіряти телефонні дзвінки та повідомлення: якщо нібито «банк» або «представник державного органу» просить щось зробити, заверште розмову й самостійно зателефонуйте за офіційним номером, вказаним на сайті установи.
