Повернення військових і військовослужбовців до цивільного життя — один із ключових викликів, з яким сьогодні стикається Україна. За кожною історією звільнення зі служби стоїть складний шлях адаптації: відновлення фізичного стану, психоемоційна реабілітація та налагодження соціальних зв’язків. Додатково виникає необхідність знайти нове місце в громаді й часто починати все з нуля.
На перетині реінтеграції ветеранів і актуальних потреб країни особливого значення набувають освітні ініціативи, які беруть на себе організацію роботи з різними зацікавленими сторонами й підтримку людей у переході до цивільного життя.
Одна з таких ініціатив — проєкт “Навички для інклюзивності”, який понад рік реалізує ГО “Український професійний розвиток” у межах Мультидонорської ініціативи Skills4Recovery.
У першій хвилі проєкту команда допомагала звільненим зі служби та людям з інвалідністю опановувати нові професії на базі закладів освіти по всій Україні. Досвід показав: процес навчання та взаємодія між учасниками додають відчуття контролю над життям. Підтримка однодумців значно підсилює мотивацію продовжувати зміни попри труднощі й болючі переживання.
Новий фах для ветеранів — це не лише про працевлаштування
Приклади Артема та Сергія з Київської області добре ілюструють важливість такого підходу.
Обидва — земляки з військовим досвідом. Вони навчалися за спеціальністю електромонтера з ремонту та обслуговування електроустаткування у Яготинському центрі професійно-технічної освіти.
Артем, 42 роки, мешканець Яготина, перебував у російському полоні 1001 день. Після звільнення у 2025 році йому довелося пройти тривалу психологічну реабілітацію та поступово відновлювати звичний уклад життя. Разом із тим, він досить швидко долучився до навчання в межах проєкту й свідомо обрав професію електромонтера.
“У полоні я був з хлопцями, які в цивільному житті цікавилися технікою та електромонтажем. Часто обговорювали цю сферу, її специфіку й актуальність. Один побратим має власну компанію з електромонтажних робіт — від нього я дізнався багато корисного.”
Для Артема вибір професії став не лише питанням працевлаштування.
“Навчання — це частина адаптації”, — так часто описують свій досвід учасники таких програм. Для Артема важливим також стало середовище навчання: поруч були люди зі схожим досвідом, з якими не потрібно пояснювати очевидного.
Сергій, 35 років, також із Яготина. Він повертався до цивільного життя після важкого поранення: понад 15 операцій і майже рік відновлення стали частиною його шляху.
Зараз у Сергія інвалідність II групи, але він продовжує професійну діяльність і нещодавно очолив комунальне підприємство.
Його мотивація важлива в ширшому контексті: вона стосується не лише опанування нових навичок, а й повернення до соціального життя. Навчання допомогло йому знову відчути приналежність до спільноти й навіть залучати до цього своїх побратимів.
“Я не тільки сам записався на навчання, а й розповів про курси знайомим ветеранам, які шукали нові можливості. Ми почали більше часу проводити разом, більше спілкуватися, здобували корисні знання, які допомагають у побуті й дають шанс стати фахівцями в затребуваних професіях”.
Ці історії підкреслюють декілька важливих тенденцій
- Інтеграція ветеранів — це тривалий процес, а не поодинока подія: потрібна комплексна підтримка, що поєднує психологічну допомогу, соціальну підтримку та можливості для професійного розвитку.
- Професійна освіта — один із найдієвіших інструментів інтеграції: йдеться не лише про перекваліфікацію, а й про створення середовища, де люди поступово відновлюють довіру до суспільства.
- Особливе значення мають робітничі професії: вони дають швидкий і помітний результат: конкретна професія, реальний попит на ринку та можливість заробляти вже через кілька місяців навчання. Це особливо важливо на етапі, коли потрібні опора та стабільність.
Можливості проєкту для тих, хто прагне опанувати робітничу професію
Сьогодні Україні потрібно тисячі фахівців для відновлення інфраструктури, енергетики та житлового фонду. Електромонтери, будівельники, технічні спеціалісти — це ключові кадри, без яких відбудова буде неможлива.
У цьому сенсі поєднання інтеграції ветеранів та підготовки робітничих кадрів є не лише логічним, але й стратегічно необхідним рішенням.
Проєкт “Навички для інклюзивності” працює в обох напрямках: він дає ветеранам інструменти для активного повернення в життя та формує професійну базу, якої потребує економіка України.
Важливо, що такі ініціативи також посилюють роль спільнот. І Артем, і Сергій долучені до створення ветеранського руху в Яготині — ще одного внутрішнього ресурсу підтримки для ветеранів.
Таким чином історії окремих людей стають частиною більшого процесу відновлення й соціальної інтеграції.
Результати першого етапу дозволили команді проєкту розширити цільову аудиторію. У другій хвилі кожен охочий має можливість подати заявку на безоплатне навчання чи перекваліфікацію за актуальними робітничими професіями у 15 областях України.
Команда проєкту наголошує: головна умова для схвалення кандидатури — чітка мотивація та реальне бажання працювати за здобутим фахом у найближчому майбутньому.
У Київській області ще є кілька вільних місць у групах за такими професіями:
- підвищення професійних та підприємницьких навичок у сфері плодоовочівництва;
- тракторист-машиніст сільськогосподарського виробництва (категорія А1);
- зварник.
Зареєструватися можна за посиланням https://forms.gle/Xxh7Bqfyk21JdbyE8, або зателефонувавши за номерами 063 960 56 85; 068 222 68 30, чи написавши в Telegram @NataliaUkrProfrozvytok.
Про проєкт
Проєкт “Навички для інклюзивності” реалізує ГО “Український професійний розвиток” за фінансової підтримки Європейського Союзу, Німеччини, Польщі, Естонії та Данії в рамках Мультидонорської ініціативи Skills4Recovery, що впроваджується Deutsche Gesellschaft für Internationale Zusammenarbeit (GIZ) GmbH та Solidarity Fund PL (SFPL).
