Київське море значно постраждало через бойові дії. Падіння «шахедів» і запуск ракет у акваторію не додають водоймі екологічної стійкості, але найбільшу шкоду завдало затоплення сільськогосподарських угідь на Київщині. З орних земель до водосховища змило величезні обсяги добрив, що спричинило зниження розчиненого кисню у воді, активне «цвітіння» та масовий замор риби, що напряму пов’язано з цими процесами.
Цю проблему докладно розглянуто у науковій роботі докторки філософії, екологині та науковиці Анни Куровської, яку вона захищала в Національному університеті біоресурсів і природокористування України. Дослідження присвячене явищу евтрофікації — надмірному збагаченню водойми поживними речовинами, зокрема азотом і фосфором. За словами авторки, це призводить до інтенсивного розмноження водоростей, «цвітіння» води й деградації водних екосистем.
Анна Куровська підкреслює, що ключовим каталізатором катастрофи стало руйнування водної інфраструктури — дамб та гідротехнічних споруд — вже на початку повномасштабного вторгнення. Так, 25 лютого 2022 року для захисту Києва було пошкоджено дамбу, що оберігала долину річки Ірпінь від затоплення.
«Після руйнування сталося масштабне затоплення сіл Демидів і частково Козаровичі, зокрема були підтоплені меліоровані угіддя… З полів відбувся змив великої кількості органічних та біогенних речовин, відходів різного походження (покришки, пластикові пляшки, скло, тверді побутові відходи)», — зазначає докторка філософії у галузі екології.
Як наслідок, у порівнянні з довоєнним 2021 роком — до руйнування дамби — концентрація поживних речовин у водах Київського моря зросла до трьох разів. Це підтверджують лабораторні аналізи води. Оскільки Київське водосховище розташоване на верхньому щаблі каскаду Дніпровських водосховищ, забруднення неминуче позначається і на нижчих за течією водоймах.
Через такі зміни у складі води відбувається масова загибель риби — рівень кисню знижується до критичних показників. Біологічне різноманіття скорочується через пригнічення росту інших водних рослин через густі скупчення водоростей. Також фіксуються зміни у видовому складі гідробіонтів.
«Підвищується токсичність води — поява токсинів від ціанобактерій (мікроцистинів) шкідлива для водної флори та фауни і становить загрозу для здоров’я людей при випадковому потраплянні всередину або через прямий контакт із забрудненою водою. Токсична ситуація може спричинити дефіцит придатної води в різних галузях господарства», — додає авторка дослідження.
Є й інший, менш очевидний наслідок — зменшення розчиненого кисню у воді. Взимку це вже спостерігалося через надто товстий шар льоду. Влітку щільна «ковдра» водоростей на поверхні блокує доступ сонячного світла, що перешкоджає зануреним у воду рослинам виконувати фотосинтез і виробляти кисень. Через це риби можуть масово задихатися не тільки в холодну пору року, але й улітку.
Біля Бучі місцеві мешканці виявили справжню річку нечистот, яка тече до Київського моря
На Київщині зафіксовано масовий скид стічних вод у річку Бучанку. Скиди відбуваються з каналізаційно-насосної станції міста Буча, поблизу мосту між Бучею та Ірпенем. Місцеві активісти визначили точне місце викиду стоків і показали обсяги забруднення річок та, в підсумку, Київського водосховища — це мегалітри каналізаційних відходів, що накопичувалися протягом років.
Повідомлялося також, що з 20 червня 2026 року на Київському морі та більшості водойм Київської області знято нерестову заборону на вилов риби. Обмеження діяли з 1 квітня і були введені для відновлення рибних запасів у період розмноження. Відтоді риболовля знову дозволена, але з обов’язковим дотриманням встановлених правил; порушення рибальських норм можуть каратися штрафами.
