Замість німецьких гільз на березі Київського моря — несподіване відкриття: римський дінарій

У неділю, 17 травня 2026 року, у коментарях під дописом про «сафарі» з металошукачами на Київському морі з’явилася несподівана історія. Один киянин поділився, що ще до повномасштабної війни, під час пошуків у районі Ясногородки, натрапив на давній динарій. Згодом чоловік переробив монету на каблучку. Ця трансформація історичної знахідки в прикрасу викликала жваву дискусію серед читачів.

За словами автора допису, пошукові вилазки відбувалися ще під час пандемії. Він разом із друзями обстежував ділянки поблизу Лютежа, населених пунктів Куби та Ясногородки — місця, де колись розташовувалися німецькі позиції часів Другої світової війни. Під час таких мандрів їм траплялися кулі, уламки й старі німецькі пфеніги. Однак найбільшою знахідкою виявився саме динарій, який чоловік випадково підняв на березі озера біля Київського моря. Він вирішив не продавати монету й не віддавати її до колекції, а перетворити на каблучку. Фото прикраси опублікував у коментарях, де виріб отримав схвальні відгуки і викликав інтерес до історії монети.

Шукав німецькі гільзи біля Київського моря, а натрапив на римський дінарій

Київське море не за всі гроші світу, або де знайти дачу на літо за 4–10 тисяч

У передмісті Києва, у прибережних районах поблизу Київського моря, з’явилися пропозиції оренди літніх будинків за порівняно невеликі суми. За результатами нашого пошуку, найвигідніші варіанти стартують від 4–5 тисяч гривень на місяць, що робить їх затребуваними серед сімей, дачників і тих, хто шукає спокій неподалік столиці. Йдеться про села Лютіж, Старі Петрівці, Лебедівка та Ровжі у Вишгородському напрямку — місця з комфортним під’їздом до Києва та зручним доступом до зон відпочинку на воді.

Раніше оприлюднили архівні кадри, що демонструють осушення Дніпра під час створення Київського водосховища та початок будівництва Київської ГЕС. У вівторок, 5 травня 2026 року, в мережі з’явилися фотографії, які показують масштабні роботи, що розпочалися навесні 1960 року поблизу Вишгорода. Тоді геологи та будівельники фактично осушували частину русла Дніпра, готуючи фундамент для майбутньої гідроелектростанції. Уже за два роки з котловану вивезли мільйони кубометрів ґрунту й розпочали заливати перші шари бетону.