В Україні встановили кримінальну відповідальність за антисемітизм. Президент Володимир Зеленський 14 квітня підписав закон, який вносить зміни до Кримінального кодексу та передбачає покарання за такі дії. Мінімальне покарання — штраф, максимальне — до восьми років позбавлення волі.
У картці законопроєкту на сайті Верховної Ради йдеться, що зміни торкаються статті 161 Кримінального кодексу про порушення рівноправності громадян за ознаками раси, національності, релігійних переконань, інвалідності та іншими характеристиками. До переліку додаються також слова про “прояви антисемітизму”.
Перша частина статті спрямована на умисні дії, які розпалюють ворожнечу або принижують честь і гідність, зокрема розпалювання проявів антисемітизму. За такі правопорушення передбачено штраф від двохсот до п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян — тобто від 3 400 грн до 8 500 грн, або обмеження волі до 5 років, або позбавлення волі до 3 років із можливим позбавленням права обіймати певні посади на строк до 3 років.
Друга частина стосується відповідальності за насильницькі дії, обман чи погрози. За такі правопорушення передбачено штраф від п’ятисот до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян — від 8 500 грн до 17 000 грн, або позбавлення волі на строк від 2 до 5 років із можливим позбавленням права обіймати певні посади.
Якщо описані в обох частинах дії вчинені організованою групою або спричинили тяжкі наслідки, це карається позбавленням волі на строк від 5 до 8 років. Верховна Рада ухвалила відповідний законопроєкт ще до початку повномасштабного вторгнення.
Зеленський також підписав закон про запобігання та протидію антисемітизму в Україні у 2021 році. Документ визначає антисемітизм як вираження ненависті до євреїв; до проявів цього явища належать заперечення права на самоідентифікацію осіб єврейського походження, заклики або виправдання вбивства чи заподіяння шкоди євреям на підставі радикальних ідеологічних переконань або екстремістських релігійних поглядів.
На законодавчому рівні також віднесені до антисемітизму неправдиві відомості, стереотипи й ненависницькі заяви про євреїв, а також заперечення Голокосту. Законом заборонено виготовляти й поширювати матеріали з антисемітськими висловлюваннями чи символами. Окремо передбачено покарання за умисне пошкодження або руйнування будівель і споруд, що належать єврейським громадянам.
Антисемітизм в Україні — що про це відомо
У грудні минулого року на Майдані Незалежності у Києві запалили найбільшу у Європі ханукальну менору. Проте частина киян виступила проти розміщення Ханикуї в центральній площі. Так, мешканка Ольга Проша у дописі на Facebook зазначила, що не має нічого проти самої менори, але вважає, що на головній площі столиці має бути інша символіка — наприклад, різдвяна зірка або “офіційний” тризуб.
Найгостріша дискусія розгорілася під дописом київського фотографа Павла Заярного. Обговорення змішало різні аргументи: хтось ставив у приклад відсутність на Майдані “Різдвяного дідуха” (хоч цей символ має менше стосунку до християнської традиції, ніж сама Ханука — ред.), дехто вважав, що меморіал загиблим Захисникам втрачає значення, якщо поруч стоїть менора, інші наполягали, що для такого символу місце тільки біля синагоги. У підсумку Ханукальну менору деякі називали “граблями”, хтось пропонував здати конструкцію на метал, а дехто взагалі висловлював заклики до підпалу.
Менше ніж за добу під цим дописом з’явилося до півтисячі коментарів. Серед них були й антисемітські висловлювання та навіть образливі зображення. Дискусія торкалася також теми допомоги Україні з боку Ізраїлю — і це підживлювало додаткові емоційні та інколи упереджені твердження про нібито “симетричне” ставлення, яке можна очікувати від Тель-Авіва чи Єрусалиму.
Цікавий аргумент навів військовий капелан, священник і уповноважений Міжконфесійної ради з питань військового капеланства при Міністерстві оборони Олексій Денисов. У своєму дописі він зауважив істотну річ, яка спростовує твердження скептиків про “недоречність” Ханукії на Хрещатику в країні, де понад 90% віруючих — християни: у Новому Заповіті прямо згадується свято Хануки — Ісус перебував у Храмі під час Свята Оновлення Храму, яким і є Ханука.
