Після кількох днів напруженої боротьби з вогнем у Чорнобильській зоні відчуження рятувальники змогли приборкати масштабне займання — однак 14 травня Росія завдала нового удару. Збиття ворожих БпЛА типу «Герань‑2» спричинило нові осередки пожеж просто в серці Чорнобильського радіаційно‑екологічного біосферного заповідника. Раніше масштабна пожежа охопила понад 1 100 гектарів лісу й тривала декілька днів; територія, яка десятиліттями відновлювалася після катастрофи 1986 року, знову опинилася під загрозою.
Нові осередки вогню виникли на території Опачицького відділення Чорнобильського радіаційно‑екологічного біосферного заповідника. Як офіційно повідомило Державне агентство з управління зоною відчуження, причиною стали падіння уламків збитих російських безпілотників. Рятувальники стикнулися з серйозними ускладненнями: щільне задимлення, повалені дерева та важкопрохідна місцевість значно ускладнювали підхід до вогнищ пожежі.
Щоб розчистити під’їзди до осередків займання, залучили важку техніку та бульдозери, а також особовий склад із бензопилами. На місцях падіння дронів виявили фрагменти ворожих безпілотників — паралельно з гасінням працюють піротехніки ДСНС, які виявляють та знешкоджують небезпечні рештки.
Незважаючи на нову атаку, радіаційний фон у зоні відчуження залишається в межах норми. Автоматизована система контролю не зафіксувала підвищення рівня радіації: показники залишаються в межах звичних середньомісячних величин.
Загроза для унікальної екосистеми зросла
Такі атаки знову створюють серйозну небезпеку для природи, яка довго відновлювалася після чорнобильської катастрофи. Зона відчуження — це радіаційно забруднена територія, де лісові пожежі несуть подвійний ризик: під час горіння лісова підстилка та ґрунт вивільняють накопичені після вибуху четвертого енергоблоку радіоактивні частинки.
Попередня велика пожежа почалася 8 травня і за кілька днів знищила понад 1 100 гектарів лісового масиву. Тоді ситуацію ускладнювали мінна загроза та суха погода. Рятувальникам вдалося локалізувати вогонь, але нова атака дронами фактично перекреслила частину досягнутих результатів.
Пожежу біля Чорнобиля тільки загасили
13 травня повідомлялося про остаточне загашення масштабної лісової пожежі у Чорнобильській зоні відчуження, яка тривала майже тиждень. Вогонь охопив понад 1 100 гектарів заповідних лісів і став однією з найбільших пожеж у Зоні відчуження за останні роки. Повідомлялося також, що техніка, яка брала участь у гасінні, пройде обов’язкову дезактивацію від радіації перед вивезенням із зони.
Пожежа розпочалася 7 травня 2026 року внаслідок падіння російського безпілотника на територію Опачицького природоохоронного науково‑дослідного відділення заказника «Чорнобильський спеціальний». Вогонь поступово поширювався через сильні пориви вітру та посушливу погоду, охопивши Теремцівське, Паришівське природоохоронні науково‑дослідні відділення та Корогодське лісництво. До гасіння залучили понад 370 осіб і майже 80 одиниць техніки. Ліквідацію ускладнювала не лише погода, а й мінна небезпека — на окремих ділянках рятувальники не могли працювати через ризик підриву.
Нічна атака РФ 14 травня — що про неї відомо
Нічна атака 14 травня за словами речника Повітряних сил Юрія Ігната стала однією з наймасштабніших. Сили ППО збили 693 цілі й працювали на межі ресурсів. Ворог застосував як дрони, так і ракети, при цьому основний удар був спрямований на Київ. У столиці постраждали шість районів; найбільшої трагедії зазнав Дарницький район, де загинули 13 людей, серед них двоє дітей.
Про загрозу попереджали ще 13 травня, коли розвідка зафіксувала активність на російських летовищах. Юрій Ігнат відзначив, що перекидання авіації та підготовка літаків — чіткий сигнал про спорядження ракет. Як з’ясувалося, окупанти заздалегідь планували цей комбінований удар, аби виснажити українську систему протиповітряної оборони.
Удар по житловому будинку в Дарницькому районі було завдано крилатою ракетою Х‑101, виготовленою у другому кварталі 2025 року; цей факт свідчить про наявність схем обходу санкцій у військово‑промисловому комплексі Росії. Раніше, під час масованої атаки на Київ у червні 2025 року, Росія також застосовувала ракети Х‑101 проти житлових будівель. Президент Володимир Зеленський наполягає, що зупинка схем обходу санкцій має стати спільною метою партнерів України. Країна готує конкретні кроки для посилення міжнародного тиску на Москву.
