Кирило Буданов, керівник Офісу Президента, закликав західних партнерів якомога швидше сприяти вступу України до Європейського Союзу. Він наголосив, що європейським лідерам варто врахувати реалії нинішньої війни та відмовитися від звичних довготривалих процедур. Офіс Президента підкреслює, що Україна рухається винятковим шляхом і не може чекати на членство десятиліттями.
З таким закликом Буданов виступив під час онлайн-засідання Міжнародної консультативної групи з питань залучення інвестицій та економічного розвитку України.
Під головуванням Президента учасники обговорили масштабний план економічної трансформації, спрямований на забезпечення сталого внутрішнього зростання та фінансової самодостатності держави. Координацію роботи над цим узгодженим документом повністю взяв на себе Офіс Президента.
Буданов переконаний, що Україні потрібна принципово нова модель розвитку, адаптована до воєнних викликів. Завдання не в простому відновленні зруйнованого, а в побудові сильної, інвестиційно привабливої економіки, яка забезпечить довгострокову стабільність.
Саме тому очільник Офісу Президента закликав іноземних партнерів і бізнес-спільноту не обмежуватися лише розробкою планів, а негайно переходити до реалізації конкретних проєктів. Він попросив союзників діяти рішуче й підтримувати країну на всіх етапах трансформації.
«Ми прислухаємося до ваших порад, але ви також не повинні забувати про ті реалії, в яких ми знаходимося зараз. Жодна з країн не стикалася з таким на шляху до ЄС. І, даруйте, але потрібно ухвалити винятковість України в даному випадку», — заявив керівник Офісу Президента.
Які терміни вступу до ЄС та що гальмує Україну
Європейські дедлайни щодо вступу України викликають сумніви серед деяких західних політиків. У березні Reuters повідомляв про сумніви Франції та Німеччини щодо можливого вступу України до 2027 року через нестачу антикорупційних реформ. Урсула фон дер Ляєн запропонувала варіант приєднання за мінімальними вимогами з одночасним обмеженням доступу до фондів ЄС. Віцепрем’єр Тарас Качка висловив готовність Києва до моніторингу та відстрочки аграрних субсидій, тоді як президент Литви Гітанас Науседа вважає реалістичнішим орієнтир 2030 року після проведення судової реформи.
У Брюсселі шукають обхідні рішення через бажання прискорити процес. На початку травня Financial Times дізналася, що Париж і Берлін просувають ідею «асоційованого членства» для України — із місцями в Європарламенті, але без права голосу та фінансування. Паралельно лунають пропозиції створити оборонний союз із положенням про взаємний захист і фінансування армії. Президент Володимир Зеленський відкидає такі формати, називаючи їх принизливим «залом очікування».
Офіційний переговорний трек намагаються активізувати. Єврокомісарка Марта Кос закликала відкрити всі шість тематичних кластерів для України та Молдови до кінця літа. За її планом, перший блок має стартувати під час головування Кіпру, решта — у липні, що має пришвидшити процес, який у багатьох столицях вважають затягнутим. Одночасно Кос долучилася до ініціативи щодо повернення викрадених Росією українських дітей.
Водночас виникають нові складнощі з сусідами. 18 травня уряд Угорщини на чолі з Петером Мадяром погодився на діалог про євроінтеграцію України, але поставив жорстку умову — виконання плану з 11 пунктів щодо угорської меншини на Закарпатті. Голова Ради ЄС Антоніу Кошта вже передав відповідне попередження президенту Зеленському. Сторони розпочали технічні консультації про відновлення мовних прав на зразок 2015 року, проте вимоги, висунуті за часів Орбана, містять приховані ризики.
Раніше повідомлялося, що Україна готова ділитися з західними партнерами військовими технологіями та практичним досвідом ведення сучасної війни. Йдеться про застосування безпілотників, захист критичної інфраструктури та організацію роботи державних інституцій у умовах бойових дій. Про це також заявив керівник Офісу Президента Кирило Буданов, зазначивши, що країна поступово переходить від ролі отримувача допомоги до партнера, який може навчати інших.
