Повоєнні вибори відбуватимуться із залученням електронної платформи «Дія». Виборці зможуть отримувати електронні запрошення та самостійно коригувати свої персональні дані. Уперше в історії України державна система може розпочати частину виборчої кампанії в онлайн-форматі, хоча застосунок поки виконуватиме переважно допоміжні функції.
Робоча група з підготовки змін до виборчого законодавства запропонувала надсилати запрошення на голосування громадянам саме через державну онлайн-платформу «Дія». Таке рішення — реакція на хаос із реєстрацією виборців: внаслідок бойових дій мільйони українців мешкають не за місцем реєстрації. Крім того, значна кількість виборців постійно перебуває за кордоном — при цьому ці люди мають і право, і намір голосувати.
Проблема очевидна: місцеві виборчі комісії не завжди знають, куди саме відправляти запрошення, щоб виборець міг проголосувати. Раніше експерти й політики висловлювали занепокоєння щодо ризиків спотворення волевиявлення у разі повноцінного електронного голосування. Тому група, яка опрацьовує зміни, вирішила поки не впроваджувати комплексне е-голосування, а застосувати «Дію» на іншому етапі процесу.
Факт залишається: реєстр виборців давно не відповідає дійсності. Мільйони українців були змушені покинути свої домівки й розселилися від прифронтових територій до віддалених країн світу. Лише в ЄС, за оцінками посадовців, мешкає щонайменше шість мільйонів наших громадян, і точні адреси їхнього проживання державі часто невідомі.
Ситуація в самій Україні також далека від ідеальної. До проблем додалися «сірі» схеми реєстрації: прикладом є випадки, коли через юридичні фірми реєструють по сотні людей за однією адресою, прагнучи уникнути зайвих перевірок або забезпечити переваги, наприклад, при зарахуванні дитини до школи у певному районі.
У підсумку отримуємо реєстр виборців з даними, які не відображають реальну картину. Експерти наголошують: без оновлення реєстру проведення чесних виборів неможливе. Об’єктивно оцінюючи можливості держави, робоча група запропонувала покласти відповідальність за оновлення даних на самих громадян.
“Ми дійшли згоди, що оновлення даних — це відповідальність самого виборця. Розглядається можливість залучення до цього етапу ‘Дії’, щоб людина отримувала сповіщення, бачила, за якою адресою вона зареєстрована, і, якщо адреса неправильна, мала змогу її змінити. Якщо виборець перебуває на території України — він може зробити це відповідно до діючих правил. Якщо за кордоном — через ‘Дію'”, — повідомила член робочої групи, лідерка Руху ЧЕСНО Вікторія Думанська.
Водночас постає питання: що робити з тими, хто не користується «Дією». Таких громадян в Україні досить багато — у тому числі серед внутрішньо переміщених осіб, які переїхали в інші регіони або до столиці. Велика частина людей похилого віку в регіонах, наприклад на Київщині, взагалі не підключена до цифрових сервісів. Але позбавляти їх права голосу неможливо, наголошує інший член комісії, колишній багаторічний заступник голови ЦВК Андрій Магера.
“Якщо літня людина має лише кнопковий телефон, вона ‘Дію’ не встановить. Думаю, на перших повоєнних виборах слід забезпечити паралельну систему: електронні запрошення як доповнення до паперових. Так ми зможемо побачити, як це спрацює, і в майбутньому планувати поступовий перехід до електронних запрошень”, — уточнив Андрій Магера.
Отже, станом на березень 2026 року вже можна стверджувати: у будь-якому разі «Дія» буде залучена під час проведення виборів. Принаймні, виборчкоми використовуватимуть платформу для комунікації з громадянами за кордоном. У найширшому варіанті — е-сповіщення отримають ті виборці, до яких інші канали зв’язку не зможуть «достукатися».
Нагадаємо, раніше повідомляли, що вибори в Україні планують провести за традиційною схемою з використанням паперових бюлетенів. Варіант підготовки повноцінного електронного голосування було відхилено робочою групою, яка готувала законодавчі пропозиції для виборів в особливий або повоєнний період. Це створює серйозний виклик для опозиційних або непровладних політиків: щоб перемогти, їм доведеться побудувати потужну організаційну мережу, зіставну за масштабом із великими національними структурами.
