Поліна Василина відкрила правду про темний період у своєму житті, відлуння якого відчуває й досі. Вона стала жертвою переслідувань, залякувань і навіть пограбування — подій, що горіли у її душі довгий час.
Якщо вірити власним словам, що трапилось із героїнею «Скаженого весілля»
В інтерв’ю акторка розповіла, як пережиті випробування глибоко травмували її психіку. Для відновлення їй довелося пройти тривалі курси психотерапії — це допомогло хоча б трохи приборкати біль у серці.
Важливо! Глядачі знають Поліну Василину завдяки ролям у стрічках «Скажене весілля», «Гола правда», «Крути 1918» та інших. Її останнім проєктом став фільм «Довженко. Перший погляд».
Перші прояви страшної історії почалися з постійних погроз і переслідувань. Після них зламало життя пограбування її квартири. Поліна так і не розуміє, чому саме вона стала мішенню.
«Усе, що відбувалося, нагадує сюжет тривожного серіалу. Я пройшла через жахливий період, від якого досі не можу оговтатися. Тоді я була молодою дівчиною зі своєю справою, яка просто намагалася жити звичайним життям. Все змінилося раптово, без логічної причини, і це мене зламало».
Поліна Василина. Фото: Instagram
Ці події продовжують даватися взнаки. Вона розповіла, що іноді її серце починає калатати навіть від різкого руху дверної ручки. Психотерапія допомогла прийняти цей глибокий страх, який не зникне повністю з часом.
Життя не ставало легшим. Переїзд у нову квартиру збігся з початком пандемії, і роботи у акторки просто не стало. Борги рости, а відчуття безпеки — ні. Щоденні панічні атаки тривожили ранок за ранком.
«Навіть зайти у власний під’їзд мені було страшно. Я чекала, доки хтось іде попереду, і йшла позаду, бажано щоб це була жінка. Страх не фантастичний — це реакція на реальні загрози. Публічність не знімає з мене цього тягаря, а війна остаточно забрала відчуття захищеності».
Поліна Василина у фільмі «Скажене весілля». Фото: Instagram
Промінь надії в темряві
У найтемніші моменти Поліна отримала несподівану підтримку. Люди, що почули про її історію, не залишили її наодинці з проблемами. Вони не тільки запропонували допомогу, а й подарували шанс повернутися до роботи.
