Образ Джокера у виконанні Гіта Леджера обійшов Дарта Вейдера, Ганнібала Лектера та Термінатора у масштабному опитуванні кіноманів Великої Британії. За фігуру з «Темного лицаря» віддали голоси 22% учасників, що зробило цей персонаж найвизначнішим антагоністом в історії кінематографа.
Як Джокер обігнав впливових лиходіїв на великому екрані
Образ Джокера, перевтіленням у якого став Гіт Леджер, утвердився на вершині як найкращий кінолиходій усіх часів, свідчать результати опитування британської аудиторії. Його перевершили навіть таких відомих персонажів, як Дарт Вейдер із «Зоряних війн», Ганнібал Лектер із психологічних трилерів і Фредді Крюгер з хорорів.
Важливо: Ці дані зібрав телеканал Great Action, який запросив глядачів назвати найяскравіших підступних героїв кіно.

Дарт Вейдер. Фото: Соцмережі
Останній успіх Гіта Леджера: роль, що залишилась легендою
Для Гіта Леджера Джокер у «Темному лицарі» став не просто роллю, а символом його майстерності і завершення творчого шляху. Через трагічну смерть актора 22 січня 2008 року, приблизно за півроку до виходу стрічки, фільм та роль отримали особливий статус.
Посмертно Леджер удостоївся найвищих визнань: «Оскара», «Золотого глобуса» та BAFTA за найкращу чоловічу роль другого плану. Це вкотре підтвердило, що його Джокер став іконою кінематографа.

Ганнібал Лектер. Фото: Соцмережі
Чому британці віддають перевагу лиходіям понад героями
Опитування виявило цікаву тенденцію: 70% глядачів вважають, що образи антагоністів запам’ятовуються глибше і нерідко виглядають цікавішими за традиційних героїв. Суперлиходії мають вражаючу харизму і складність, що робить їх центральними у сюжетах.
Водночас 40% опитаних зізнались, що супергеройські історії стали одноманітними та передбачуваними. Ще 32% вважають, що цих фільмів нині надто багато, що виснажує глядацький інтерес.
Ці результати з’явились напередодні прем’єри нового фільму DC «Клейфейс» — картини про одного з найзнаковіших ворогів Бетмена. Старт у кінотеатрах заплановано на 23 жовтня, що викликає великий інтерес серед фанатів жанру.
