Національний військово-історичний музей України взявся за амбітне завдання: оцифрувати 500 артефактів, що стали свідками російсько-української війни.
Фахівці музею вже розпочали формування цифрового архіву сучасної воєнної спадщини. Для цього вони застосовують 3D-сканування та детальну фотозйомку, дотримуючись міжнародних стандартів. Про це повідомили в самому музеї.
Такий підхід дозволить збережи інформацію про предмети навіть тоді, коли оригінали будуть пошкоджені або втрачені. Усі 500 оцифрованих експонатів згодом заархівують і внесуть до електронного реєстру Музейного фонду України.
На базі зібраних матеріалів команда підготує мультимедійний аудіогід — українською та англійською мовами. До нього увійдуть 35 відеосюжетів із 3D-моделями артефактів. Відвідувачі зможуть переглянути ці матеріали за QR-кодами прямо в музеї. Або ж зробити це онлайн, перебуваючи в будь-якій точці світу.
Роботи планують завершити на початку жовтня 2026 року. Після цього цифрові матеріали стануть доступними для широкого кола охочих.
Керівник проєкту, голова ГО «Український центр розвитку музейної справи» Влад Піоро підкреслив: цифрові технології дедалі частіше стають мостом між суспільством і культурною спадщиною.
Окрему увагу в проєкті приділили предметам, пов’язаним із боями під Іловайськом у 2014 році. Голова Українського інституту національної пам’яті Олександр Алфьоров наголосив: Іловайська трагедія — одна з ключових віх новітньої української історії.
Попри те, що з тих подій минуло не так багато часу, артефактів збереглося обмаль, зазначив він. Саме тому колекція музею, до якої входять предмети з полів боїв під Іловайськом, набуває особливої цінності.
Керівник музею Юрій Кошель визнав: в умовах повномасштабної війни гарантувати стовідсоткове фізичне збереження експонатів неможливо. За його словами, є певна символічність у тому, що саме іловайські артефакти першими отримають цифрове втілення.
