У віці 77 років помер британський кінопродюсер Джеремі Томас.
За понад пів століття в кіно він продюсував більше як 80 фільмів.
Серед проєктів — «Останній імператор» Бернардо Бертолуччі, «Щасливого Різдва, містер Лоуренс» Нагіси Осіми, «Крутий хлопець» Джонатана Ґлейзера та «Автокатастрофа» Девіда Кроненберга.
Важливо! Останні роки він боровся з онкологічним захворюванням, але продовжував працювати над новими проєктами.
Фото: Getty Images
Найгучніший успіх кар’єри
Про смерть Томаса повідомила його родина.
Він пішов з життя у власному будинку в Оксфордширі, в оточенні близьких.
Найбільшим тріумфом став «Останній імператор». Зйомки тривали три роки.
У 1988 році стрічка отримала дев’ять премій «Оскар», зокрема за найкращий фільм.
Бертолуччі на зйомках фільму «Останній імператор»
Після успіху Томас продовжив роботу з Бертолуччі.
Він продюсував «Під покровом небес», «Маленький Будда», «Краса, що краде» та «Мрійники».
Від асистента монтажера до засновника студії
Томас починав не як продюсер. Він працював асистентом монтажера.
Серед ранніх робіт була стрічка Кена Лоуча «Сімейне життя».
У 1974 році він дебютував як продюсер з фільмом «Шалений пес Морган».
Головну роль у ньому зіграв Денніс Гоппер.
Невдовзі Томас заснував у Лондоні незалежну кінокомпанію Recorded Picture Company.
Першою картиною компанії став «Крик» Єжи Сколімовського.
Цей фільм здобув Гран-прі журі Каннського кінофестивалю 1978 року.
Кадр з фільму «Крик» Єжи Сколімовського
Протягом десятиліть Томас працював із режисерами з усього світу.
Він співпрацював із Девідом Кроненбергом, Вернером Герцогом і Вімом Вендерсом, серед інших.
За внесок у кіно його відзначили премією Європейської кіноакадемії у 2006 році.
Каннський фестиваль став для нього другою домівкою.
Він десятиліттями приїжджав туди і зупинявся в одному номері готелю Carlton.
У 2021 році вийшов документальний фільм «Бурі Джеремі Томаса», що розповідав про його життя й роботу.
Фото: Courtesy Cohen Media Group
Серед останніх робіт — спільний проєкт із Вернером Герцогом.
Також він працював над новою стрічкою Такеші Мііке, прем’єра якої мала відбутися згодом.
Колеги вже згадують його як продюсера, що не боявся викликів.
Вони згадують і «Crash», і «Naked Lunch», і «Furyo» в його фільмографії.
