У Києві відкрили нову виставку з унікальними артефактами XVII століття, знайденими в поховальному комплексі з Кременця. Серед експонатів – золоті монети і численні археологічні матеріали, що дозволяють заглибитися в життя та культуру того часу.
У стінах національного заповідника «Софія Київська» стартувала експозиція під назвою «Вічність, оплачена золотом… Поховальний комплекс XVII століття із Кременця». Відкрили її для відвідувачів 13 листопада, і вже на перших кроках вона вражає багатством експонатів.
Головними з них стали десять золотих дукатів, карбованих у період із 1550 по 1648 роки на території Нідерландів, Австрії та Угорщини. Ці монети відкопали зовсім недавно – у серпні під час розкопок біля Миколаївського собору в Кременці.
Василь Ковбаса, науковий секретар Кременецько-Почаївського історико-архітектурного заповідника, пояснює: у XVII столітті такі золоті монети не були рідкістю, і вартість їх на той час здається майже символічною. За його словами, на знайдені суми годі було й коня пристойного купити.
«Золото масово імпортували з Нового світу. Ціни на зерно фактично перевищували цінність золота. З Речі Посполитої вивозили продовольство на Захід, а натомість сюди прибувало золото. Якщо для поховання людини вкладали близько 30 грамів золота — це не виглядало надмірно великою розкішшю», – розповідає Василь.
Відкриття виставки «Вічність, оплачена золотом… Поховальний комплекс XVII століття із Кременця» у Києві. Фото: УНІАН
Археологи дослідили не лише монети, а й самі поховання, відкривши чимало цікавих фактів. Юлія Ушкова з Інституту археології НАНУ розповіла, що під час розкопок у 2025-2026 роках виявили останки близько двохсот осіб.
Детальний аналіз показав: більшість дорослого населення в цьому поховальному комплексі були вершниками. Найцікавіше, що співвідношення за віком і статтю дуже незвичне: чоловіки і діти становлять по 40% залишків, а жінок лише 16%. Вчені поки не мають точної відповіді, чому склалася така диспропорція.
