Фільм про роботу телеканалу «Дощ» у Москві взимку 2021–2022 років викликав неоднозначну реакцію через участь у його просуванні голлівудської легенди Меріл Стріп. Її підтримка документальної стрічки Юлії Локтєвої «Мої небажані друзі. Частина 2 — Вигнання» спровокувала жваві обговорення в Україні.
Роль продюсерки та несподівані наслідки
Підтримка 77-річної Меріл Стріп, яка долучилася до проєкту як виконавча продюсерка, стала каменем спотикання. За даними Deadline, вона публічно, у Нью-Йорку, закликала не пропустити цей фільм. Водночас така активність акторки викликала шквал критики серед українських глядачів і користувачів соцмереж.
Важливо! «Дощ» — незалежний телеканал, заснований 2010 року, який перестав мовити в Росії у березні 2022-го після блокування Роскомнаглядом.
Переглянути в Threads
Слова Меріл Стріп: захоплення і паралелі
Стріп розповіла, що дізналася про фільм завдяки колезі Коліну Ферту, який радив подивитися першу частину стрічки. Він планував показати її на Лондонському кінофестивалі. Меріл відзначила, що занурилася у сюжет так глибоко, що п’ять годин пролетіли непомітно.
«Я сіла близько п’ятої вечора і дивилася п’ять годин поспіль, не відчуваючи часу. Ця історія мене повністю заворожила».
Вона охарактеризувала героїв фільму як надзвичайно відважних людей, котрі не піддалися кремлівському тиску. Однак у власному зверненні Стріп жодного разу не згадала про війну.
Зліва направо: журналістка Ксенія Миронова, Меріл Стріп, журналістка Олена Костюченко та режисерка Юлія Локтєва. Фото: Джоан Пельцер
«Ці безстрашні молоді люди, здебільшого жінки, залишили все: сім’ї, життя, кохання, щоб піти у невідоме, не знаючи, куди і як довго доведеться бути».
Меріл Стріп також провела аналогію між історією фільму та нинішніми антидемократичними настроями у США, ніби натякаючи на загрози свободі слова по інший бік океану.
Українська реакція: між розчаруванням та обуренням
Стрічка показує боротьбу молодих журналістів «Дощу» та інших незалежних медіа в Росії напередодні повномасштабного вторгнення. Саме тоді влада почала маркувати медійників як «іноземних агентів» і тиснути на них, а героїні фільму були змушені емігрувати. Для багатьох українців така історія виявилася надто суперечливою.
Українські користувачі соцмереж різко відгукнулися про позицію Стріп:
«Ось, давайте пожаліємо російських журналісток, котрі опинилися в дискомфорті», «Колись велика акторка тепер дивує своєю сліпотою», «Тисячі українських жінок воюють за нашу свободу, а тут героями роблять тих, хто опозиційний лише коли їм це вигідно», «Це ганебно», «Рашистське лобі у Голлівуді справді існує і воно добре платить».
