Денис Костржевський – голова Ради директорів міжнародного аеропорту «Київ» ім. Ігоря Сікорського (Жуляни) – про післявоєнне відновлення аеропорту Київ (Жуляни), початок авіаційних перевезень та відродження авіаційної галузі України. Нагадаємо що саме за участі Дениса Костржевського в аеропорту Київ (Жуляни) у 2010 році було впроваджено державно-приватне партнерство з інвестором ТОВ «Мастер-Авіа», яке вивело цей столичний аеропорт із затяжної 30 річної кризи.
Лише за 10 місяців до Євро-2012 на території летовища з «нуля» збудували новий київський термінал A із пропускною спроможністю 520 пасажирів на годину. Окрім будівництва трьох пасажирських терміналів, була проведена масштабна модернізація всієї аеронавігаційної системи, освітлення злітної полоси та перонів, всієї аеропортової інфраструктури. Всі ці заходи дозволили залучити відомі авіакомпанії і різко наростити пасажиропотік. Уже в 2019 році аеропорт «Київ» обслужив понад 2,6 мільйона пасажирів на рік, ставши другим за розміром в Україні.
Поточний стан аеропорту «Жуляни» у 2025 році
Зовнішній вигляд терміналу аеропорту «Київ» (Жуляни) у довоєнний період.
Після початку повномасштабної війни в лютому 2022 року українське небо було закрите для цивільної авіації, і Міжнародний аеропорт «Київ» вимушено призупинив роботу. З військової точки зору летовище наразі непридатне до використання: злітно-посадкову смугу та інші об’єкти було частково пошкоджено та заблоковано інженерними заходами, аби ворог не міг використати аеродром під час війни.
Втім, навіть у таких надскладних умовах аеропорт залишається життєздатним об’єктом, готовим до відновлення авіасполучення в Україні щойно ситуація дозволить. Керуюча компанія «Мастер-Авіа» продовжує підтримувати інфраструктуру у належному стані та зберігати ключових фахівців і техніку. Денис Костржевський запевняє, що лише через місяць після рішення про відкриття повітряного простору над Україною «Жуляни» зможуть приймати літаки та пасажирів.
Стратегічні плани реконструкції та розвитку інфраструктури
Ще напередодні війни для аеропорту «Київ» було розроблено амбітну програму інфраструктурної модернізації на 2021–2023 роки. Вона передбачала масштабну реконструкцію аеродромного комплексу. У сукупності ці заходи мали підвищити клас аеродрому та зробити столичний аеропорт технологічно сучасним, безпечним і всепогодним, але планам завадила війна, поставивши інфраструктурний розвиток на паузу. Однак, керівництво «Мастер-Авіа» стверджує, що проект реконструкції летовища не покладено «в шухляду», а продовжує опрацьовуватися. Більше того, у післявоєнній перспективі плани стали ще масштабнішими. Серед головних напрямів розвитку – не лише модернізація злітно-посадкової смуги та аеронавігаційного обладнання, а й будівництво нових терміналів (для внутрішніх і міжнародних рейсів), створення окремого вантажного терміналу для розвитку авіавантажоперевезень та зведення багаторівневого паркінгу. За оцінками експертів, після оновлення інфраструктури пасажиропотік може зрости до 7 мільйонів пасажирів на рік – фактично перетворивши «Жуляни» на сучасний транспортний хаб.
Фінансування реконструкції та реалістичні терміни перезапуску
Звісно, втілення настільки великого проекту потребує значних фінансових ресурсів. Ще до війни бюджет робіт із реконструкції злітно-посадкової смуги оцінювали в кілька млрд грн. Первинно передбачалося, що ці кошти виділить Київська міська рада як власник аеродрому в Жулянах. Водночас Денис Костржевський від початку застерігав від ризику концентрувати увагу лише на бюджетних коштах і пропонував розглядати альтернативні механізми фінансування. Зокрема, оператор аеропорту пропонував провести міжнародний концесійний конкурс із залучення стратегічного інвестора, який профінансує модернізацію та візьме відновлений аеропорт в управління на умовах концесії. Наразі такий підхід вписується в загальну післявоєнну стратегію України – використовувати приватний капітал і досвід там, де це ефективніше за державне керування, тим самим зменшуючи навантаження на бюджет і мінімізуючи вплив корупції на великі проекти.
Що стосується термінів перезапуску, то вони прямо залежать від безпекової ситуації. Урядовці неодноразово підкреслювали: відновлення польотів можливе лише після стабілізації фронту та повного гарантування безпеки. Фактично, це означає що відкриття авіасполучення можливе лише після завершення активної фази війни. Водночас, планування перезапуску вже ведеться, і оператори готуються діяти швидко. Експерти вважають, що найімовірнішим кандидатом для відновлення рейсів першим стане саме аеропорт «Київ» (Жуляни) – як найбільш компактний, економічний і захищений системами ППО об’єкт столиці.
Прогноз відновлення трафіку та пасажиропотоку
Варто зазначити, що повернення до довоєнних обсягів авіаперевезень буде поетапним. Перші місяці після відкриття неба, імовірно, працюватимуть поодинокі рейси (можливо, з фокусом на найбільш затребувані напрямки до сусідніх країн та ключових європейських міст). Згодом, по мірі зростання довіри з боку авіакомпаній і страховиків, кількість рейсів нарощуватиметься, а разом із цим – і пасажиропотік. Значну роль у швидкому відновленні відіграватимуть перевізники-партнери, що працювали з «Жулянами» раніше. Наприклад, угорська Wizz Air, яка до війни мала базу в аеропорту «Київ», вже заявляла про зацікавленість повернутися, щойно безпека дозволить літати. Отже, з точки зору пасажирів і трафіку, аеропорт «Київ» розраховує не просто повернутися до довоєнних показників, а стати каталізатором зростання для всієї авіаційної галузі України.
Роль аеропорту у поверненні українців та післявоєнному відновленні
Відновлення роботи аеропорту «Київ» матиме не тільки економічний, а й важливий соціальний ефект для країни. За час війни відбувся безпрецедентний відтік населення: мільйони людей виїхали за кордон, рятуючись від бойових дій. Цей «витік мізків і робочих рук» означає, що для успішної післявоєнної відбудови необхідно створити умови для масового повернення українців додому. І саме авіасполучення здатне забезпечити швидке, масове і комфортне повернення. Відкриття регулярних рейсів до Києва суттєво спростить логістику для наших співвітчизників за кордоном: замість багатоденної подорожі наземним транспортом вони зможуть за кілька годин долетіти додому літаком. Аеропорт Київ (Жуляни), розташований у самому серці столиці, стане першим пунктом зустрічі для багатьох родин, возз’єднаних після вимушеної розлуки.
Денис Костржевський впевнений, що післявоєнне відновлення держави загалом неможливе без ефективної транспортної інфраструктури. Аеропорт «Київ» у цій системі відіграватиме роль не тільки пасажирського вузла, а і бізнес-майданчика. Швидке відновлення аеропорту дозволить активізувати ділову активність: іноземні інвестори та партнери зможуть напряму прилітати до Києва для участі у форумах, переговорах, контролі за інвестиційними проектами. Якщо всі заявлені плани будуть реалізовані, київський аеропорт Жуляни перетвориться на потужний символ післявоєнного відродження: сучасний, безпечний, комфортний і дуже любимий пасажирами. Історія його підйому з руїн війни стане доказом невтомності українського бізнесу та ефективності партнерства заради спільної мети – процвітаючої, відкритої світу України.
