Олег Горецький: як медіація захищає інтереси громади у спорі з потужним державним апаратом

Федеральне агентство проти місцевої громади — диспропорція очевидна. Але саме справа Scattered Apples спростовує міф про те, що медіація в умовах асиметрії влади є тиском сильного на слабкого. Олег Горецький пояснює: медіація не зрівнює ресурси — вона створює структурну рівність процесу, де голос меншої сторони чують нарівні з більшою. І саме це змусило федеральне агентство сісти за стіл — не з альтруїзму, а з розрахунку.

Один із найпоширеніших аргументів проти медіації у конфліктах між громадянами і державними органами звучить так: навіщо сідати за стіл переговорів, якщо інша сторона значно сильніша — має ресурси, юристів, повноваження і час? Хіба медіація в таких умовах не є просто тиском сильного на слабкого у більш м’якій упаковці? Олег Горецький, фахівець із медіації та врегулювання публічно-правових конфліктів, вважає, що справа Scattered Apples є найкращою відповіддю на це заперечення.

Диспропорція між сторонами у цій справі була очевидною. З одного боку — федеральне агентство з повноваженнями, юридичним апаратом і бюджетом. З іншого — невелика місцева громада і екологічна організація, єдиним інструментом впливу якої до цього були судові позови. Суд надав позивачам тактичну перевагу, констатувавши порушення закону з боку Бюро, — але й суддя Хоган розумів, що судова заборона не вирішить конфлікт. Вона лише заморозить його у точці максимальної напруженості.

Медіація змінила баланс не через те, що зрівняла ресурси сторін — це неможливо. Вона змінила його через те, що створила простір, у якому кожна сторона могла говорити про свої реальні інтереси, а не лише захищати публічні позиції. Незалежний медіатор у цьому процесі виступав гарантом того, що голос меншої сторони буде почутий нарівні з більшою. І саме ця структурна рівність процесу — а не рівність ресурсів — є тим, що робить медіацію дієвою навіть при суттєвій асиметрії влади.

Горецький звертає увагу: Бюро управління земельними ресурсами погодилося на медіацію не з альтруїзму. Воно зробило це тому, що медіація давала йому те, чого не давав суд: можливість реалізувати більшу частину свого плану в обмін на конкретні поступки щодо найбільш чутливих ділянок. Замість непередбачуваного судового провадження агентство отримало угоду, яка дозволяла заготівлю на 75% запланованих площ — значно краще, ніж повна заборона, яка залишалася цілком реальним судовим результатом.

Детально про те, як медіація функціонує в умовах асиметрії влади і які техніки допомагають менш ресурсній стороні бути почутою, — у статті на Феміда.ua. Практичні інструменти для роботи в таких ситуаціях — у книзі «Медіація: Український досвід і європейський вибір». Замовити на Rozetka.