В Углах Сарненського району Рівненської області українсько-польська команда розпочне пошуки останків польських жертв Волинської трагедії. Роботи стартують у понеділок, 23 березня. Планується виявити залишки приблизно 60–70 осіб на одній ділянці.
Пошуки проводитимуть на території братської могили, а також, ймовірно, у розташованому поруч старому колодязі. Про це в коментарі заявив керівник польської групи, генетик із Поморського медичного університету в Щецині, професор Анджей Оссовський.
Дослідження триватимуть орієнтовно до кінця того ж тижня. У роботах загалом візьмуть участь близько 20–30 осіб — точна кількість наразі уточнюється.
“Спільно з українськими партнерами ми проведемо пошукові роботи в цьому населеному пункті з метою виявлення братської могили жертв Волинського злочину. Це перший етап, так звані пошукові роботи: на цьому етапі ми прагнемо знайти могилу, яку вказують свідки. Вони вказують на конкретне місце, і ми хочемо його віднайти”, — зазначив Оссовський.
З польського боку в операції братимуть участь понад десять фахівців, серед яких експерти Поморського медичного університету та представники Інституту національної пам’яті (IPN). Українську сторону представлятимуть спеціалісти Меморіально-пошукового центру “Доля” та фахівці Українського інституту національної пам’яті. За словами генетика, на місці також будуть присутні родини польських мешканців Углів.
У разі виявлення останків місцеву та державну владу України попросять надати дозволи на ексгумацію тіл. Проте про строки проведення вже ексгумаційних робіт говорити ще зарано, наголосив Оссовський.
“Ексгумаційні роботи — це значно складніша процедура в рамках наукових досліджень, яка потребує більшої кількості фахівців з українського та польського боків, зокрема в галузях антропології, судової медицини тощо”, — додав професор.
Конфлікт через Волинську трагедію між Києвом та Варшавою — що передувало
Волинська трагедія й досі впливає на відносини між Україною та Польщею. Польська сторона не визнає, що насильство було двостороннім. У відповідь на масове нищення українських пам’яток у Польщі в 2015–2017 роках та через неефективне розслідування цих випадків, Україна запровадила мораторій на проведення пошукових робіт і ексгумацій останків поляків, убитих у 1943–1945 роках.
Питання ексгумацій роками залишалося каменем спотикання у відносинах Києва та Варшави. Польська влада під керівництвом Дональда Туска тиснула на Україну з вимогою зняти мораторій. У Варшаві навіть заявляли, що вирішення історичних суперечок може стати однією з умов для вступу України до ЄС.
Лише наприкінці травня в селі Пужники на Тернопільщині провели спільні ексгумаційні роботи за участю українських та польських фахівців, під час яких виявили останки 42 осіб. Ці розкопки розглядали як “прорив” у двосторонніх відносинах стосовно обговорення подій Волині.
Новий президент Польщі Кароль Навроцький публічно закликав українську сторону врегулювати історичні питання. Влітку 2025 року він звернувся до президента України Володимира Зеленського з проханням розпочати масштабні ексгумаційні роботи щодо жертв Волинської трагедії, вірячи, що це сприятиме остаточному примиренню держав.
Повідомлялося, що перспектива вступу України до Європейського Союзу може залежати від офіційного визнання подій 1943–44 років на Волині та кваліфікації їх як геноциду польського населення. Про це, за наявними даними, заявляв віцепрем’єр та міністр національної оборони Польщі Владислав Косіняк-Камиш під час пресконференції.
