У Німеччині планують припинити виплати українським біженцям — кого це вдарить

Німеччина посилює правила отримання соціальної допомоги. Внаслідок змін частина українських біженців може втратити цю опцію: повне припинення виплат стане можливим уже при першій відмові від запропонованої вакансії.

Нові норми набрали чинності 23 квітня і стосуються не лише переселенців, а й громадян ФРН. Детальніше інформація оприлюднена на порталі системи підтримки Bürgergeld.

Працівнику має бути запропонована посада, що відповідає його професійним навичкам та стану здоров’я. Якщо людина відмовиться від такої пропозиції без поважних причин, Jobcenter отримає право призупинити виплати у повному обсязі. Таке припинення може тривати як мінімум один місяць.

В інших випадках влада застосовуватиме систему поступового зниження соціальної допомоги. Наразі базова виплата для самотньої дорослої особи в Німеччині становить приблизно 563 євро на місяць.

Що відомо про українських біженців у Німеччині

Українці, які прибули до Німеччини в перші шість місяців повномасштабного вторгнення, демонструють рекордні темпи працевлаштування в порівнянні з попередніми міграційними хвилями. За даними Аналізу Інституту досліджень ринку праці (IAB), рівень зайнятості серед цієї групи досяг 50% лише за три з половиною роки. Для порівняння: біженцям хвилі 2015 року знадобилося близько шести років, щоб досягти схожого показника.

Незважаючи на швидку інтеграцію у ринок праці, середній дохід працюючого біженця становить близько 1 455 євро — майже вдвічі менше, ніж у місцевих працівників. Навіть після підвищення мінімальної зарплатні до 13,90 євро за годину на початку 2026 року, багато українців залишаються у низькооплачуваних секторах. Висока кваліфікація часто не вирішує проблему: через мовний бар’єр лікарі, інженери та інші фахівці змушені працювати на заводах і складах.

У перші три місяці 2026 року кількість нових заяв на надання притулку в Німеччині зменшилася на 23% у річному вимірі. Вперше з 2015 року країна втратила провідну позицію в Європі за кількістю звернень і наразі посідає четверте місце. Однією з головних причин називають різке скорочення заяв від сирійських та українських заявників.