У Кремлі відпрацьовують щонайменше п’ять можливих сценаріїв наступальних дій на Чернігівсько-Київському напрямку — від створення так званої «буферної зони» до спроби повторного удару по Києву. Президент Володимир Зеленський та головнокомандувач Збройних сил Олександр Сирський цього тижня публічно попередили про реальну загрозу з боку території Білорусі та Брянської області Росії. Ще кілька місяців тому повідомлення про плани ударів на Чернігів переважно сприймалися як інформаційні вкиди, однак нинішня ситуація ускладнилася. Поки що рівень загрози на північному напрямку залишається низьким, але Сили оборони відстежують низку конкретних сигналів, які можуть свідчити про підготовку до наступу.
За даними РБК-Україна, з-поміж розглянутих варіантів найбільш реалістичним вважають спробу захопити частину Чернігівщини на глибину 10–20 км для формування «буферної зони». Це завдання, за інформацією, було поставлене керівництвом Росії ще кілька років тому. Натомість найбільш малоймовірним джерела у Силах оборони вважають повторний наступ безпосередньо на столицю, хоча й повністю виключати такий розвиток подій не можна.
Зеленський наголосив, що Кремль розглядає як використання білоруської території — через її безпосередню близькість до російського кордону, — так і дії без участі Мінська, безпосередньо з Брянської області. Президент додав, що Путін тисне на Лукашенка, щоб втягнути його в нові агресивні операції. Сам Лукашенко, у свою чергу, стверджує, що Мінськ не планує «втягуватися у війну» і може втручатися лише у випадку «агресії» проти Білорусі.
“Російський генштаб зараз активно прораховує і планує наступальні дії із півночі. Якщо противник реалізує такі плани, то фронт збільшиться”, — зазначав Сирський.
За наявними повідомленнями, один зі співрозмовників у Силах оборони підкреслив, що реальний початок наступу за одним із сценаріїв можливий не раніше осені. Для такої операції Кремль нібито планує залучити близько 100 тисяч військових — окремо від тих 409 тисяч, яких Москва цього року набором за контрактом. Фактично йдеться про нову хвилю примусової мобілізації за зразком осені 2022 року, коли Росія призвала приблизно 300 тисяч осіб.
Мотиви Москви можуть бути багатоплановими. По-перше, сковати Збройні сили України на північних рубежах, змусивши тримати там оборону. По-друге, змусити перекидати резерви з Донеччини та інших ключових напрямів. По-третє, реалізувати ідею формування буферної зони вздовж кордону. По-четверте, чинити психологічний тиск на українське суспільство. І по-п’яте — у разі обрання радикального сценарію — спробувати дестабілізувати або атакувати політичне та військове керівництво України ударами по Києву, хоча джерела оцінюють цю опцію як найменш імовірну.
Зафіксовано чотири ознаки підготовки до удару
Джерела окреслили індикатори, поява яких уважається сигналом для посилення готовності Сил оборони. Перший — чисельність військ біля кордону. Нині на території Білорусі дислоковано чотири батальйони білоруської армії (приблизно 1 900 осіб), що постійно змінюються ротаціями. Наявного угруповання сил для великого наступу з білоруського або брянського напрямку поки немає. Другий індикатор — інфраструктурна активність на півдні Білорусі: розширення логістичних маршрутів, облаштування полігонів і баз, які можуть використовуватися й російськими підрозділами в рамках так званої «Союзної держави».
Третій сигнал, якого наразі не спостерігають, — активізація розвідувальної та диверсійної роботи безпосередньо з боку Білорусі та Росії. Четвертий фактор — спільні ядерні навчання Білорусі та Росії, які слугують демонстрацією сили не лише для України, а й для сусідніх країн НАТО. Під прикриттям таких маневрів обидві армії теоретично можуть нарощувати угруповання біля українського кордону — як це було перед повномасштабним вторгненням у рамках навчань “Союзна рішучість-2022”. На цей момент про нові подібні навчання відкритих даних немає.
Що відомо про загрозу з білоруського напрямку
Аналітики Інституту вивчення війни (ISW) дійшли висновку, що Росія фактично поглинула Білорусь і використовує її як інструмент своєї воєнної політики. ISW продовжує оцінювати, що Росія де-факто анексувала Білорусь, а Мінськ діє як співучасник у конфлікті проти України.
Водночас Олександр Лукашенко стверджує, що Білорусь не планує вступати у бойові дії проти України і реагуватиме лише у разі, якщо сама Білорусь зазнає «агресії». Також він заявив про готовність зустрітися з президентом України «у будь-якій точці» — як в Білорусі, так і в Україні.
Повідомлялося, що Служба безпеки України разом із підрозділами Збройних сил розгорнула безпекову операцію у п’яти прикордонних регіонах — Чернігівській, Київській, Житомирській, Волинській та Рівненській областях. За масштабом залучених сил ці заходи не мають аналогів у прикордонній зоні з початку повномасштабної війни. Операцію започаткували у відповідь на ядерні маневри Росії та Білорусі.
