Дрони «Лютий» вразили ключовий нафтотранспортний вузол «Транснефть-Урал» в Уфі

Сили оборони України вразили один із ключових елементів нафтової інфраструктури Росії в Башкортостані — лінійну виробничо-диспетчерську станцію (ЛПДС) “Черкасси”. Схожа операція відбулася нещодавно проти Омського НПЗ, що доводить: навіть стратегічні об’єкти в глибокому тилу РФ не є недосяжними. Удар по ЛПДС “Черкасси” стався 8 липня та підтверджений даними OSINT; внаслідок атаки на об’єкті виникла пожежа.

За повідомленням Exilenova+, українські безпілотники “Люті” поцілили по ЛПДС “Черкасси” — важливому вузлу системи “Транснєфть — Урал”, що забезпечує перекачування нафти й нафтопродуктів. По станції відпрацювали щонайменше вісім безпілотних апаратів. Після удару загорілися резервуарний парк та виробничі потужності станції.

ЛПДС “Черкасси” є одним із центральних об’єктів мережі “Транснєфть — Урал”. Станція приймає, накопичує, зберігає та перекачує світлі нафтопродукти з Уфимського нафтопереробного вузла до магістральних нафтопродуктопроводів. Через цей пункт щороку проходить майже 2 мільйони тонн нафтопродуктів, а резервуарний парк налічує 27 резервуарів загальним обсягом понад 385 тисяч кубометрів.

Osint-підтвердження ураження нафтового об’єкта в Уфі

Об’єкт розташований приблизно за 1500 кілометрів від кордону з Україною. Операція виконана в рамках завдання президента України щодо системного зниження воєнно-економічного потенціалу РФ.

Через станцію проходять магістральні нафтопроводи ТОН-1, ТОН-2, ТОН-3 та траса Усть-Балик — Курган — Уфа — Альметьєвськ, якими транспортується сира нафта із Західного Сибіру до нафтопереробних потужностей Башкортостану та Татарстану. Окрім того, ЛПДС “Черкасси” забезпечує перекачування світлих нафтопродуктів із башкирських НПЗ трубопроводами “Уфа — Західний напрямок”, “Уфа — Камбарка” та “Уфа — Омськ”. Аналітики вказують, що порушення роботи цієї станції може серйозно позначитися на логістиці постачання нафти й нафтопродуктів кількома стратегічно важливими маршрутами одночасно.

Уфимський нафтопереробний кластер — один із найбільших НПЗ-вузлів у Росії, який постачає паливо й мастильні матеріали як для внутрішнього ринку, так і для потреб армії РФ. Раніше його вже уражали українські БПЛА в квітні та червні 2026 року.

Чому СОУ обрали цю ціль

Удар по ЛПДС “Черкасси” є частиною ширшої стратегії, яку міністр цифрової трансформації та оборонних інновацій Михайло Федоров охарактеризував як “логістичний локдаун”: Сили оборони систематично знищують не лише самі нафтопереробні потужності, а й інфраструктуру логістики — склади, маршрути та транспортні ланцюги постачання глибоко в тилу супротивника.

25 червня президент Володимир Зеленський оголосив про нову хвилю ударів дронами, метою якої впродовж 40 днів є змусити Росію сісти за стіл переговорів. За даними СБУ, глава держави затвердив цю 40-денну операцію саме для посилення тиску на агресора та спонукання Кремля до завершення війни.

Протягом перших шести місяців 2026 року українські сили завдали 194 ударів по російських нафтопереробних заводах — це в одинадцять разів більше, ніж за аналогічний період попереднього року. Така інтенсивність спричинила найсерйознішу нестачу пального в Росії за останнє десятиліття: обмеження на продаж бензину запроваджені вже в понад половині регіонів країни, а на заправках утворилися черги, що тривають годинами.

Паливна криза в РФ як наслідок атак на нафтову інфраструктуру

Від початку 2026 року Україна щонайменше 194 рази атакувала російські нафтопереробні заводи — це в 11 разів більше, ніж за аналогічний період торік, свідчить аналіз Financial Times із посиланням на польську аналітичну групу Rochan Consulting. Генеральний штаб ЗСУ повідомив, що в результаті систематичних ударів виведено з ладу 42,74% від загальної проєктної потужності нафтопереробки РФ.

Українські удари з початку 2026 року вразили вже 15 російських НПЗ. Різного роду обмеження на купівлю палива з’явилися щонайменше в 15 регіонах РФ, а також в окупованому Криму та на окупованих територіях Луганської області. Основною причиною нинішньої ситуації стало цілеспрямоване виведення з ладу найскладніших технологічних елементів НПЗ — зокрема установок каталітичного крекінгу, які критично важливі для виробництва бензину та інших світлих нафтопродуктів. Через санкції Росія не має можливості швидко замінити або відремонтувати таке обладнання.