Незважаючи на офіційні заяви Кремля про нібито готовність до переговорів, Росія продовжує готуватися до тривалої війни, посилюючи свій військовий потенціал. Аналітики звертають увагу: темпи виробництва ракет і ударних дронів та характер бойових дій більше вказують на підготовку до ескалації, а не до швидкого припинення вогню.
Оцінку військової активності, обсягів виробництва озброєння та типових сценаріїв застосування оприлюднив інформаційно-аналітичний центр “Андромеда”. Якщо у 2024–2025 роках під масованими ударами мали на увазі залпи по 100–150 повітряних ударних засобів, то нині противник регулярно застосовує 400–500 ударних БпЛА одночасно з 70–80 крилатими і балістичними ракетами. Така тактика спрямована на перевантаження української системи ППО та виснаження її ресурсів.
Паралельно з активними ударами Росія істотно нарощує масове виробництво озброєнь. За відкритими оцінками, оборонно-промисловий комплекс щомісяця випускає приблизно таку кількість ударних засобів:
- 60–70 балістичних ракет “Іскандер-М”;
- 40–50 крилатих ракет Х-101;
- до 25 ракет типу “Калібр”;
- до 10 аеробалістичних ракет “Кинджал”.
Одночасно значно зросло виробництво ударних безпілотних літальних апаратів та безпілотників-імітацій. З огляду на це, темпи виробництва є надійнішим індикатором намірів Кремля, ніж декларативні зовнішні заяви.
У 2026 році Україна посилила удари по військових аеродромах, арсеналах, підприємствах оборонно-промислового комплексу та ключових логістичних вузлах. Окремою метою стала атака на паливно-енергетичну інфраструктуру: внаслідок оперативних ударів тимчасово виведено з експлуатації понад 25 % потужностей з переробки нафти в РФ, що вплинуло на внутрішнє постачання палива та експортні можливості держави-агресора.
Додатковим інструментом тиску виступив так званий “тіньовий флот” РФ. Ураження танкерів, портової інфраструктури й логістичних об’єктів ускладнює практику обходу санкцій, підвищує витрати морських перевезень та змушує Кремль перекидати ресурси на захист морських комунікацій. Одночасно партнери України посилюють військову допомогу й розширюють власне оборонне виробництво.
Росія нарощує військовий тиск під прикриттям переговорної риторики
У найближчі місяці переходу до політичного врегулювання конфлікту не очікується. За висновками ІАЦ “Андромеда”, Кремль продовжуватиме поєднувати заяви про готовність до діалогу з посиленням військового тиску — зростатиме кількість ракетно-дронових атак, а також відновляться наступальні операції на окремих ділянках фронту.
“Заяви Кремля про готовність до переговорів дедалі більше нагадують елемент інформаційної кампанії, ніж щире прагнення припинити війну. Аналіз військової активності, темпів виробництва озброєння та характеру бойових дій вказує на протилежне: противник готується до тривалої війни, одночасно намагаючись створити видимість готовності до миру”, — констатують аналітики.
Мобілізація та можливі зміни у владних елітах РФ — прогнози
За попередніми повідомленнями, командир РДК спрогнозував параметри масштабної мобілізації в РФ, і в російському суспільстві зростає відчуття наближення кризових явищ. На його думку, Путін не планує завершувати війну найближчим часом.
Крім того, за інформацією WSJ, існують свідчення того, що Китай нібито готується до можливих змін у керівництві Росії. Це свідчить про поглиблення кризи довіри до кремлівської верхівки навіть серед її стратегічних партнерів — і про те, що вплив Путіна може поступово зменшуватись.
