За оцінкою очільника однієї з провідних розвідок на східному фланзі НАТО, протягом найближчих чотирьох-п’яти місяців президент РФ Володимир Путін може втратити можливість диктувати умови щодо України «з позиції сили». Наразі мирні переговори між Києвом і Москвою практично завмерли: тристоронній формат за участі США призупинено. Кремль одночасно стикається з наростаючими труднощами на трьох фронтах — бойовому, економічному та внутрішньополітичному — і саме ця комбінація факторів послаблює його позиції.
Таку думку висловив Каупо Розін, голова Служби зовнішньої розвідки Естонії, у коментарі для CNN. Він підкреслив, що з накопиченням військових, економічних і соціальних проблем ситуація для Москви стає дедалі складнішою, і додав: “Час не на боці Росії”.
Як зазначив Каупо Розін:
“Я більше не чую розмов про повну перемогу. Люди в Кремлі розуміють, що ситуація на українському полі бою складається не надто добре.”
Розін наголосив, що Росія втрачає більше військовослужбовців, ніж поповнює, і що оголошення загальної мобілізації було б непопулярним і могло б підірвати внутрішню стабільність. За інформацією Міністерства оборони України, тільки в квітні Росія втратила понад 35 тисяч убитими та важко пораненими — приблизно стільки само, як і в кожен із двох попередніх місяців.
Якщо Кремль вирішить посилити наступ, щоб захопити весь Донбас, єдиною реальною опцією стала б «якась форма примусової мобілізації». Розін попередив, що мобілізація ще кількох сотень тисяч людей істотно ускладнила б становище для України, але водночас серйозно підривала б внутрішню стабільність самої Росії.
Санкції та дрони виснажили ресурси Москви
Розін відзначив, що витрати на війну, міжнародні санкції та успішні удари по нафтогалузі Росії вже дають помітний ефект. Прогноз зростання ВВП Росії на цей рік знижено з 1,3% до 0,4%. Заступник прем’єр-міністра Олександр Новак пов’язує це з дефіцитом робочої сили, завищеними державними витратами та західними санкціями.
Українські удари по енергетичній інфраструктурі завдали «мільярди і мільярди доларів» збитків, зауважив Розін: далекобійні дрони вражають нафтопереробні заводи, експортні хаби та трубопроводи вглиб російської території. Оглядаючи останні атаки дронами по Москві, він констатував: «Війна приходить, війна – вже вдома» для росіян.
Внутрішнє напруження в Росії зростає: посилюються заходи безпеки навколо керівництва, а повернення бійців із фронту спричиняє соціальні проблеми — зростання злочинності, випадків насильства та психологічної нестабільності. Проте розвідка не бачить передумов для початку масових протестів у найближчий час.
Президент України Володимир Зеленський неодноразово заявляв про готовність провести тристоронні переговори за участі США та Росії у країнах на кшталт Швейцарії, ОАЕ, Туреччини чи Азербайджану. Водночас глава МЗС Андрій Сибіга підтвердив, що наразі тристоронній формат перебуває на паузі.
Що відомо про переговорний глухий кут
На початку 2026 року за посередництвом США відбулися кілька раундів переговорів між Україною та Росією в Абу-Дабі та Женеві. За даними Bloomberg, Москва розглядала можливість припинення переговорів, якщо Київ не піде на поступки щодо частини неокупованої території Донецької області. Наступний запланований раунд у Стамбулі відклали на тлі ескалації навколо Ірану.
Розін підкреслив, що зараз не час послаблювати тиск Заходу на Москву: «Моє послання просте: продовжуйте рухатися вперед із санкціями», — сказав він і додав: «Зараз не час вагатися». Розвідка також зауважує, що попри зовнішній тиск немає явних ознак готовності Кремля на поступки або перегляд військових цілей. За оцінками аналітиків, суспільна стійкість у Росії досі залишається високою, а внутрішні виклики для Путіна поки що не набувають критичного характеру.
Контекст: між фронтом і внутрішньою кризою
Експерти звертають увагу на дуже повільні темпи просування російських військ — в середньому близько 70 метрів на день за попередні два роки, при цьому щоденні втрати становили приблизно тисячу вбитими та пораненими. Особливу увагу розвідка приділяє можливості нової мобілізації в Росії: Розін вважає, що для масштабізації наступу Кремль мав би вдатися до примусового залучення сотень тисяч людей, але такий крок створює значні ризики для внутрішньої стабільності.
Відзначаючи недавні дронові удари по Москві, Розін вкотре зазначив, що «війна приходить додому» для росіян. Водночас залишається відкритим питання, наскільки ці події вплинуть на саму поведінку Путіна. «Де та точка, в якій він усвідомлює реальну ситуацію — питання в тому, що для нього це дуже ідеологічна тема, тому змінити думку йому, мабуть, непросто», — підсумував керівник естонської розвідки.
Переговори та санкції: що передувало оцінці розвідки
Заява Розіна стала черговою в низці тривожних оцінок щодо стійкості Росії, що надходять від балтійських спецслужб. Мирний процес за участю США фактично зупинився після початку операції проти Ірану наприкінці лютого, і Києву та Москві досі не вдалося узгодити навіть формат майбутніх зустрічей. Водночас позиція Росії на переговорах — вимога виведення українських військ із Донбасу — залишається неприйнятною для України і блокує можливість прориву в найближчій перспективі.
