Україна має технічну можливість уразити Керченський міст, однак питання не в технічній спроможності, а в стратегічній доцільності такого удару. Раніше вже робилися висновки, що Крим поступово перетворюється на тягар для Росії, а останні події лише підтверджують цю логіку. Масовані атаки на кримську логістику та системи протиповітряної оборони тривають вже декілька тижнів — кожна нова хвиля безпілотників знижує здатність окупантів повноцінно захищати сам міст.
Таку оцінку у своєму Telegram-каналі оприлюднили OSINT-аналітики каналу Dnipro (Гарбуз). За їхніми словами, Україна технічно може уразити Керченський міст і навіть оприлюднити відеозапис з FPV-камер, але питання полягає в кількості БПЛА, які потребуються для прориву через залишки російської ППО. Сьогоднішні атаки на Крим демонструють, що росіяни змушені витрачати дефіцитні зенітні ракети на перехоплення дронів — і це не дає бажаного ефекту.
Ми це можемо зробити. Це результат планомірного виснаження та руйнування російської ППО. Потрібно також віддати належне виробникам, які забезпечують достатні потоки безпілотників, аби пробивати ці «кільця ППО», — підкреслюють аналітики.
Водночас самі аналітики пояснюють, чому зараз удар по Керченському мосту не стоїть у пріоритеті. Після трьох попередніх атак міст фактично втратив свою роль як ключовий логістичний маршрут. Його функції частково замінили поромні переправи та траса «Новоросія», але й вони піддаються ударам і вже зазнали пошкоджень. Також наголошують на дальності дії українських безпілотників: сучасні дрони можуть досягати цілей у радіусі близько 3000 км — це не декларація, а підтверджений факт.
Що сталося з кримською логістикою цієї ночі
Вночі 21 червня масовані безпілотні атаки вразили Керч та низку об’єктів в окупованому Криму. Під вогнем опинилися морський порт та військові споруди. Серед ймовірно вражених цілей — портова інфраструктура, промислова зона, залізничний термінал для перевалки та зберігання нафтопродуктів і скрапленого газу.
Зафіксовано також два окремі осередки загоряння: у селищі Курортне, де розташований об’єкт ППО, та в районі Керчі на території військової частини. Залізничний термінал TES-Terminal забезпечував перевалку нафтопродуктів, зокрема пального для техніки окупаційних сил. Його ураження посилює проблеми з постачанням пального по всьому кримському напрямку, де й без того відчувається дефіцит після попередніх ударів.
Під атакою опинився також порт «Кавказ» у Краснодарському краї, звідки на поромах доставляли пальне до Криму. Атака мала комбінований характер — безпілотники заходили хвилями з різних напрямків, що значно ускладнювало роботу російської ППО на півострові. Саме така тактика, про яку говорять OSINT-аналітики: кількість і різноманітність напрямків виснажують оборону ефективніше, ніж разовий точковий удар.
Останніми тижнями Сили оборони системно руйнують паливну інфраструктуру окупантів у Криму. Лише за попередню добу було завдано ударів по чотирьох газових компресорних станціях. А 20 червня Генштаб підтвердив ураження мосту через Генічеську протоку — ключового маршруту логістики з півострова.
Ключова ділянка південного маршруту — Чонгарський міст, що з’єднує окуповану частину Херсонщини з Кримом, цього тижня повністю зупинився після серії точних ударів українських безпілотників. Наразі ворог не може відновити прохід, ремонтні роботи заблоковані, а підрозділи 1-го окремого штурмового полку заявляють, що контролюють кожен рух ворога на об’єкті.
Чому Керченський міст перестав бути головною метою
Крим використовується як великий логістичний та ремонтно-відновлювальний центр для російських військ: звідси відправляють ешелони з технікою та забезпеченням для підрозділів у Херсонській і Запорізькій областях. Пошкоджену техніку доправляли до півострова для ремонту й повернення в стрій. Тому стратегія поетапного виснаження усієї кримської логістики поступово витіснила ідею єдиного «гучного» удару по мосту.
Нещодавні удари по об’єктах логістики окупантів підтримують цю стратегію: торкнулися чотирьох газових компресорних станцій та мосту через Генічеську протоку. Послідовне знищення альтернативних маршрутів постачання робить Керченський міст менш важливою ціллю — його роль вже виконують інші об’єкти, котрі теж піддаються ударам.
Разом з тим, зона навколо Керчі залишається під постійним тиском. Після чергової хвилі ударів горять порти, об’єкти ППО та військові частини під Керчю, що продовжує послаблювати ворожу логістику на півострові.
