Прах голови ОУН Андрія Мельника та його дружини Софії доправили з Люксембургу до Києва. На 23–24 травня заплановані заупокійні богослужіння та перепоховання на Національному військовому меморіальному кладовищі (НВМК), будівництво якого й досі спричиняє окремі дискусії. Подія викликала несподіваний суспільний резонанс — у мережі з’явилися звинувачення про «замоскалений Київ», на які різко відреагував історик Вахтанг Кіпіані.
Кіпіані зафіксував у своєму Facebook допис невідомого користувача, який виступив проти поховання «праху українських патріотів на замоскаленій території». Історик відповів жорстко, звернувши увагу на парадокс: ймовірно той самий автор водночас відзначає День Соборності — державне свято, що символізує єдність українських земель. Самого автора допису публічно не ідентифіковано, Кіпіані лише натякнув, звідки може походити така позиція.
“Нема чого прах українських патріотів ховати на замоскаленій території”, – йдеться у дописі, який зафіксував Кіпіані.
Андрій Мельник (1890–1964) — постать, яка міцно увійшла в історію українського національного руху. Він очолював Організацію українських націоналістів з 1938 року до своєї смерті, прийнявши провід ОУН-Мельника після вбивства Євгена Коновальця в Роттердамі. Раніше Мельник був одним із засновників Української військової організації та одним із організаторів діяльності Січових стрільців у Києві часів Української народної республіки.
Перепоховання заплановане на 23–24 травня 2026 року. Заупокійні богослужіння відбудуться у Патріаршому соборі Воскресіння Христового УГКЦ у Києві, а вранці 24 травня домовини Андрія й Софії Мельник перевезуть на Національне військове меморіальне кладовище. Уряд затвердив відповідний план заходів окремим розпорядженням ще 15 травня — саме за цим сценарієм у мережі й розгорнулися дискусії.
Не тільки Мельник: дискусії про столичний пантеон не вщухають
Формат поховання видатних діячів у Києві обговорюється на найвищому рівні. У березні 2026 року в Офісі президента розглядали ідею створення Пантеону для персоналій такого рівня, як Мельник, Бандера та Петлюра — на робочому рівні голова Верховної Ради підготував список приблизно з двохсот імен. Первісною пропозицією було розмістити Пантеон на території НВМК, але вона не отримала загальної підтримки, тож тепер обговорюють окремий меморіал у центрі столиці.
Сам НВМК — місце майбутнього перепоховання Мельника — теж опинився в епіцентрі публічних суперечок. На Київщині відбувалися мітинги проти створення об’єкта: місцеві мешканці наголошували на ризику забруднення ґрунтових вод через складну гідрогеологію ділянки. У Мінветеранів відповіли, що територія пройшла відповідну експертизу, але це не зупинило хвилю критики — проєкт і надалі перебуває на радарі громадськості.
