Кремлівський правитель Володимир Путін заявив, що війна Росії проти України «наближається до завершення», спираючись на «ситуацію на полі бою». Його риторика пом’якшилася, проте він не навів жодних конкретних кроків чи пропозицій, а також відмовився називати терміни припинення бойових дій.
Цю заяву Путін зробив під час візиту до Казахстану, про що повідомили російські ЗМІ.
“Ситуація на полі бою дає РФ право говорити, що конфлікт наближається до завершення”, — сказав Путін.
Водночас він зазначив, що «контакти по Україні» тривають, хоча повноцінних переговорів не ведеться. За словами Кремля, Москва нібито відкрита для діалогу.
З формулювань Путіна не зовсім зрозуміло, що саме він мав на увазі під «ситуацією на полі бою». Збройні Сили України змогли стабілізувати значну частину лінії фронту станом на середину травня 2026 року. За інформацією сервісу DeepState, українські підрозділи переважно утримують свої позиції.
На Олександрівському напрямку ЗСУ перейшли в контрнаступ і відновили контроль щонайменше над 46 кв. км раніше окупованої території. Деякі європейські дипломати відзначають похмурий настрій у російському керівництві та патову ситуацію на фронті. Попри це, Путін запевняє, що російська армія «щоденно наступає по всіх напрямках».
Що стоїть за заявами Кремля про «завершення»
Після параду 9 травня Путін заявив, що війна наближається до свого завершення. Тим, хто добре знає спосіб його мислення, радять не сприймати ці слова як свідчення готовності йти на компроміс. Аналітики Інституту вивчення війни (ISW) підкреслюють: ознак того, що Кремль дійсно має намір зупинити агресію, не виявлено.
За планом Кремля, війна має бути завершена до кінця 2026 року, але при цьому Москва наполягає на своїх максималістських умовах для припинення вогню. Насамперед йдеться про встановлення повного контролю РФ над Донецькою та Луганською областями. У звіті ISW зазначається, що «російські сили навесні 2026 року діють гірше, ніж тоді, коли Кремль наполягав на своїй вимозі щодо Донецької області у 2025 році».
За спостереженнями The Guardian, пом’якшення тону пов’язане з реальними труднощами на фронті та внутрішніми проблемами в Росії. Просування окупаційних військ значно сповільнилося, а людські та економічні втрати стають дедалі помітнішими. Менш ультимативна риторика Кремля може бути спробою виграти час або підготувати внутрішню аудиторію до можливої паузи в активних бойових діях.
Контрнаступ ЗСУ та переговорний глухий кут
Поки Путін говорить про «завершення», українські війська повертають раніше окуповані території. Наступ ЗСУ на Олександрівському напрямку вже дав відчутні результати: захисники повернули понад 46 кв. км землі. Від початку операції на цій ділянці звільнено понад 400 кв. км, у тому числі 285,6 кв. км — лише за один місяць. Операції з зачистки тривають у Вороному, Січневому, Піддубному та в інших населених пунктах.
Водночас переговорний процес зайшов у глухий кут через відмову Росії від своїх максималістських вимог. Аналітики ISW пояснюють стратегію Кремля: посилання на «нелегітимність» української влади використовується як механізм для зриву будь-яких перемовин. Частина вищого керівництва Росії вважає, що бойові дії зайшли у патову фазу, і наразі нема очевидних шляхів для їхнього завершення.
