У ніч на 11 липня Росія знову завдала удару по Києву балістичними ракетами комплексу С-400. Сирени оповіщення знову спрацювали вже після перших вибухів — затримка сигналу для столиці не є новиною, проте цього разу інтервал між пуском і ураженням виявився катастрофічно малим. Уночі, ще до офіційного оголошення повітряної тривоги, пролунали потужні вибухи, після чого включили сирени; Повітряні сили повідомили про ракетну загрозу та швидкісні цілі. За відомими даними, унаслідок атаки зафіксовано влучання у трьох районах — горіли склади, пошкоджено житлові будинки. Постраждали 10 людей, серед них 11-річний хлопчик.
Під час удару по Києву українській протиповітряній обороні не вдалося перехопити жодну з шести балістичних ракет “Іскандер‑М”/С-400. Причини відсутності своєчасного попередження та рекомендації для киян пояснив у своєму Telegram-каналі доброволець ЗСУ Олег Симороз. Він підкреслив, що для ураження наземних цілей росіяни застосовують ракети ППО комплексу С-400, які запускають із мобільних пускових установок на відстані приблизно 250–280 км.
За словами Симороза, така ракета рухається зі швидкістю близько 1300 м/с і долає відстань до Києва менш ніж за дві хвилини. Цього часу достатньо для роботи систем протиповітряної оборони, але замало, щоб система оповіщення встигла обробити дані й поширити тривогу по всіх каналах. Саме тому повітряна тривога інколи вмикається вже після перших вибухів.
Він зазначив, що вирішити проблему можуть удосконалення радарного покриття систем протиракетної оборони та активніше використання супутникової розвідки союзників. Крім того, за його оцінкою, ефективність таких атак суттєво знизиться, якщо комплекси Patriot матимуть достатній запас ракет для постійного застосування.
Симороз додав, що під час ударів по наземних цілях ракети С-400 не демонструють високої точності. Через специфіку застосування на великих дистанціях вони частково втрачають наведення і падають у районі цілі з великою похибкою.
“Простими словами — це ракетний терор населення”, — зазначив він.
Доброволець також звернув увагу, що бойова частина таких ракет хоч і менша за стандартні балістичні боєголовки, має потужну уламкову дію. Тому навіть неточне влучання становить серйозну загрозу для цивільного населення.
На його думку, найефективнішими засобами для знищення подібних загроз є американські зенітно‑ракетні комплекси MIM‑104 Patriot, які вже показали свою ефективність у захисті Києва. Водночас головною перешкодою лишається висока вартість ракет і їхня нестача після масованих атак росії.
Симороз повідомив, що найближчим часом США планують передати нову партію ракет для Patriot. Як системне рішення він назвав створення в Україні підприємства з ліцензійним виробництвом таких боєприпасів; за його словами, американська сторона вже висловила готовність розглянути надання відповідної ліцензії.
Ще одним шляхом протидії, на його думку, є ураження самих пускових установок С-400 у Брянській області. Симороз нагадав, що українські підрозділи вже мають успішний досвід ураження таких комплексів, зокрема в окупованому Криму, і вважає, що подібні операції варто масштабувати.
Окремо доброволець закликав мешканців України бути готовими до атак, коли часу на реагування практично не буде. Він радить заздалегідь підготувати необхідні речі, відпрацювати швидку евакуацію до найбезпечнішого місця в оселі та, коли це можливо, оперативно дістатися укриття.
Чому балістика летить швидше за сирену
Причини, через які звуки вибухів інколи випереджають сирени, криються у фізиці, характеристиках озброєння та у логістиці обміну даними. Ракета 48Н6ДМ комплексу С-400 може розвивати швидкість до 2500 м/с. Час польоту скорочується ще більше, якщо росія розміщує пускові установки ближче до кордону. Інтервал від приблизно 2,5 до 4 хвилин між пуском і ударом пояснює, чому спершу чути вибухи, а тільки потім — тривогу. Цього часу іноді бракує для своєчасної передачі сигналу всіма інстанціями.
Система ППО добре справляється з крилатими ракетами та дронами, проте має складнощі з балістичними і гіперзвуковими цілями. Крилаті ракети ефективно перехоплюють авіація й інші зенітні комплекси, тоді як балістику та гіперзвукові ракети найефективніше протиставляють саме системи Patriot. Паралельно важливо завдавати ударів по заводах, де виробляється російська балістика, щоб зупиняти її ще на етапі виробництва. Існують оцінки, що Росія виробляє до 60–70 балістичних ракет на місяць, попри санкції та проблеми з комплектуючими.
