Ракета Орєшнік, з якою Росія намагається “вразити” Захід, виявилася значно ближчою до радянського минулого, аніж до уявлень про “зброю майбутнього”. Аналізуючи уламки, українські експерти виявили деталі, що більше підходять для музею, ніж для гіперзвукових презентацій Кремля. Деякі з цих елементів походять ще з епохи Гагаріна.
Про це в інтерв’ю CNN розповіли фахівці Київського НДІ судових експертиз. Керівник лабораторії воєнних досліджень Андрій Кульчицький продемонстрував журналістам гіроскоп та лампи, знайдені серед уламків ракети, якою у листопаді 2024 року було завдано удару по Дніпру. За його словами, ці елементи добре знайомі ще з радянських часів.
“Ось гіроскоп з Орєшніка. Ще Юрій Гагарін із таким літав”, – зауважив він.
Коли журналіст CNN запитав щодо слів Володимира Путіна, що Орєшнік є новим етапом розвитку озброєнь, відповідь була однозначною.
“Його задача – щось сказати, а ми повинні уважно слухати. Люди ж слухають. Ми знайшли лампи – радянські лампи”, – пояснив Кульчицький, демонструючи одну з них.
Співробітник лабораторії Сергій, який також працював з уламками, підсумував ще ясніше, показуючи мікросхеми: “Старе. Усе старе. І все російського виробництва”.
Нагадаємо, у листопаді 2024 року заявлялося, що Росія застосувала “новітню російську ракетну систему середньої дальності” і переконувала, що у світі немає засобів, здатних їй протистояти. Втім, українські експерти майже одразу вказали на те, що “новітність” ракети існує лише в назві, а не в її складі. Серед деталей були виявлені елементи для ракети “Булава” та комплектуючі, виготовлені у 2016–2017 роках.
Незалежні аналітики та Пентагон зазначають, що Орєшнік є модифікацією комплексу РС-26 “Рубеж”, розробка якого була зупинена у 2018 році. Отже, мова йде не про новаторський прорив, а про звичайний конструктор зі старих деталей.
Атака Орєшніком по Львівщині
У ніч на 9 січня Росія вдруге застосувала Орєшнік. Цього разу ракета вразила Львівську область, неподалік кордону з Польщею. За даними українських медіа та OSINT-аналітиків, ракета вразила цех державного підприємства у Львові, залишаючись без бойового заряду.
Як зазначав The New York Times, цей удар виглядав радше як демонстрація сили та “попередження” для Європи на фоні мирних переговорів та можливого розгортання миротворчого контингенту.
Отже, “зброя, якій немає аналогів”, виявилася досить знайомою, просто з помпезною назвою і гучною подачею.
