У суботу, 11 квітня 2026 року, з’явилася інформація про можливе запровадження в Києві суспільно корисних робіт, зокрема для ліквідації наслідків обстрілів. Цю ініціативу наразі опрацьовують Київська міська військова адміністрація разом із військовим командуванням. Йдеться про застосування механізму трудової повинності, передбаченого законодавством у період воєнного стану. Остаточне рішення ще не ухвалене, проте така можливість розглядається.
У КМВА зазначають, що ця ініціатива перебуває на стадії вивчення — чиновники оцінюють доцільність її впровадження в столиці. Якщо рішення буде прийнято, до виконання робіт можуть залучати працездатних мешканців незалежно від того, чи підлягають вони мобілізації. Обов’язковою умовою при цьому залишатиметься відсутність медичних чи вікових протипоказань.
Йдеться про заходи в межах трудової повинності, що діє під час воєнного стану. Вони можуть охоплювати, зокрема, роботи з ліквідації наслідків атак — наприклад, розмінування територій або розбір завалів. У міській адміністрації підкреслюють, що рішення не ухвалюється в односторонньому порядку — до процесу залучають військове командування, органи місцевої влади та, за потреби, інші державні інституції.
Юристи вказують, що правові підстави для такої практики існують. Законодавство дозволяє залучати громадян до суспільно корисних робіт навіть не виключно на добровільних засадах, і це не суперечить Конституції в умовах воєнного стану. Наразі конкретних рішень щодо практичного впровадження таких заходів у Києві не прийнято, але ситуація може змінюватися залежно від рівня загрози й безпекової обстановки.
“У воєнний стан держава має право залучати людей до суспільно корисних робіт не лише на добровільних засадах, і це не суперечить Конституції, бо стаття 43 прямо каже: робота, яка виконується відповідно до законів про воєнний чи надзвичайний стан, не вважається примусовою працею в конституційному сенсі”, – розказав юрист для Телеграфу.
Обвал захисного укриття ЧАЕС може статися будь-якої миті: чим це загрожує
Ядерний експерт Greenpeace Шон Берні попередив про ризик руйнування об’єкта “Укриття” над четвертим енергоблоком Чорнобильської АЕС — за його словами, конструкція може обвалитися в будь-який момент. На думку Берні, наслідки лютневої атаки російських дронів частково анулювали роки міжнародної роботи з посилення ядерної безпеки. Якщо укриття зруйнується, виконувати термінові роботи з контролю за радіаційною ситуацією на станції стане практично неможливо. Експерт також зауважує, що Росія, імовірно, свідомо використала ядерний фактор як елемент тиску на Україну.
Раніше повідомляли, що військовий розповів про зміну тактики РФ і атаки на Київ. Масована комбінована атака Росії, що тривала з вечора 2 квітня до обіду 3 квітня 2026 року, містила кілька нестандартних тактичних елементів, які офіцер ЗСУ Сергій Місюра вважає важливими для розуміння подій. Для Київщини та країни загалом це ще одна велика атака у низці подібних ударів, але саме 3 квітня вирізнялася двома характерними деталями, які можуть стати типовими в майбутньому. Сили протиповітряної оборони знищили 541 із 579 цілей — не було збито 26 ракет і 38 об’єктів, якщо рахувати інакше; згідно з оприлюдненими даними, було знешкоджено 515 із 542 шахедів та шахедоподібних безпілотників. Разом із тим жодну з 10 запущених балістичних ракет “Іскандер‑М” перехопити не вдалося — це окрема проблема, якій Сергій Місюра присвятив аналітичну доповідь.
