Українські безпілотники вивели з ладу Кіриський нафтопереробний завод — один із найбільших на території Росії. Експорт нафти з країни вже знижувався до цього удару, зокрема після серії атак по балтійських портам Ленінградської області. Вночі 5 травня 2026 року завод у місті Кириші повністю припинив переробку після рейду дронів, який спричинив масштабну пожежу. Цей удар став одним із найпотужніших по нафтопереробній інфраструктурі Росії від початку широкомасштабної війни.
Про зупинку підприємства повідомили галузеві джерела, на які посилався Reuters. Три з чотирьох установок первинної перегонки нафти отримали ушкодження, а також було пошкоджено кілька вторинних технологічних агрегатів.
Оцінити терміни відновлення обладнання наразі неможливо — масштаби руйнувань надто великі. Губернатор Ленінградської області Олександр Дроздянко підтвердив факт удару по заводу в Киришах і наявність пожежі в промисловій зоні міста.
НПЗ “Киришинефтеоргсинтез” (КІНЕФ) — другий за потужністю нафтопереробний завод Росії. Підприємство контролює нафтогазова компанія “Сургутнефтегаз”. Проєктна потужність заводу становить близько 20–21 млн тонн нафти на рік. У 2024 році тут переробили приблизно 18 млн тонн сировини — це більше 6% від загального обсягу переробки нафтопродуктів у країні. Цехи заводу виробляють бензин, дизельне пальне, мазут і бітум, призначені як для внутрішнього споживання, так і на експорт.
Кіриський НПЗ пов’язаний з нафтоперекачувальною станцією, що постачає сировину та нафтопродукти до порту Приморськ на Балтійському морі — одного з ключових експортних хабів Росії. Зупинка заводу безпосередньо впливає на ланцюг постачання: Приморськ і так вже піддавався ударам дронів у останні тижні. Завод також неодноразово був мішенню для українських безпілотників, зокрема в березні 2026 року.
Що означає удар для воєнної економіки Росії
Кіриський НПЗ є стратегічним вузлом енергетичної інфраструктури Росії, тож його зупинка загострює вже наявні проблеми з постачанням нафти. За оцінками, близько 40% експортних можливостей російської нафтогалузі наразі потерпають через дрони, захоплення танкерів та закриття нафтопроводу “Дружба” на території України. Завод — один із ключових постачальників дизельного пального як для внутрішнього ринку, так і для потреб збройних сил.
Упродовж останніх двох місяців Україна провела серію ударів по нафтовій інфраструктурі Росії — від трубопроводів і портів до нафтопереробних заводів і танкерів — з метою підірвати воєнну економіку країни-агресора, яка оцінюється в трильйони доларів. Зупинка другого за потужністю НПЗ ускладнює не лише переробку сировини, а й логістичні ланцюги: Росія втрачає можливість швидко компенсувати втрати альтернативними маршрутами чи потужностями.
Російські НПЗ під прицілом дронів
У Генеральному штабі ЗСУ підтвердили ураження низки важливих об’єктів на території Росії в ніч на 5 травня. Зокрема, дрони атакували інфраструктуру Кіриського НПЗ у Ленінградській області, на підприємстві зафіксували пожежу.
На кінець квітня безпілотні літальні апарати також вдарили по НПЗ “Орскнефтеоргсинтез” у місті Орськ Оренбурзької області. Після влучання на території заводу виникла пожежа. Це підприємство випускає понад 30 видів нафтопродуктів — від бензинів і дизельного пального до авіаційного гасу — і має проєктну потужність переробки близько 6,6 млн тонн на рік. За даними Генштабу, завод залучений у забезпеченні потреб російської окупаційної армії.
Крім того, ударні дрони завдали значних пошкоджень нафтопереробному заводу в Туапсе. Супутникові знімки свідчать про знищення або пошкодження великої частини резервуарного парку цього підприємства, яке є одним із ключових активів “Роснефти”.
