Європейський Союз шукає впливову фігуру, яка змогла б говорити від імені всієї Європи на майбутніх перемовах із Росією. Серед основних кандидатур називають Маріо Драгі та Ангелу Меркель — ці варіанти міністри закордонних справ планують обговорити на зустрічі на Кіпрі в останній тиждень травня 2026 року. Саміті ексканцлерка вже відмовилася, пояснивши, що Кремль прийматиме всерйоз радше чинних керівників держав. Київ натомість очікує, що Брюссель буде вимагати від Москви негайного припинення вогню на поточній лінії фронту.
Про такі плани урядів ЄС повідомляє Financial Times із посиланням на власні поінформовані джерела серед європейських посадовців. Журналісти підкреслюють, що Брюссель прагне випередити події й діяти проактивно.
«Міністри закордонних справ обговорять переваги можливих кандидатів на зустрічі ЄС на Кіпрі наступного тижня після того, як Вашингтон і Київ висловили підтримку співпраці Європи з президентом Росії щодо війни в Україні», — йдеться у повідомленні з посиланням на джерела.
Окрім колишніх керівників Німеччини та Італії, дипломати розглядали й фінські кандидатури. На стіл лягли імена чинного президента Олександра Стубба та його попередника Саулі Нійністьо.
Однак ця опція викликала сумніви в кулуарах Брюсселя. Один із високопосадовців ЄС зауважив, що нині росіяни вкрай незадоволені Гельсінкі через приєднання Фінляндії до НАТО. Хоча Нійністьо — один із небагатьох європейських політиків, хто має безпосередній досвід контактів із Володимиром Путіним, саме це може ускладнити його місію.
Тому в низці європейських столиць почали шукати інші варіанти. Розглядають кандидатури від країн, які демонструють більш нейтральну позицію щодо Кремля, зокрема від Нідерландів або Португалії.
Зі свого боку українська влада висуває власні вимоги до потенційного переговорника. За даними джерел у Києві, президент Володимир Зеленський хотів би бачити в цій ролі «когось на кшталт Драгі» або сильного діючого лідера. Італійського політика високо цінують у ЄС за його багатий досвід у кризовому менеджменті.
Журналісти намагалися отримати коментарі від офіційних представників Драгі та Меркель, проте відповіді не надійшло.
Політичну спадщину колишньої німецької канцлерки гостро критикують у Європі через попередню газову залежність Німеччини від Москви. Водночас її унікальний досвід одночасних складних переговорів із Києвом і Кремлем усе ще вважають вагомим козирем для Брюсселя.
Кого ще ЄС розглядає для переговорів із Кремлем
Своє бачення майбутнього процесу 16 травня висловив прем’єр-міністр Словаччини Роберт Фіцо в ефірі телеканалу HNtelevízia. Він закликав Європу розпочати прямий діалог із Кремлем і наголосив, що переговорником має бути людина, яка добре розуміє політичну специфіку Росії. Фіцо також зазначив, що багато європейських лідерів публічно засуджують контакти з РФ, але за лаштунками цікавляться його оцінками щодо настроїв президента Путіна.
18 травня видання Politico оприлюднило нові деталі закритих європейських обговорень. Журналісти з’ясували, що на роль перемовника також претендує глава естонської дипломатії Кая Каллас, яка нібито сама запропонувала свою кандидатуру й стверджує, що здатна розпізнати російські пастки. Проте деякі дипломати сумніваються, що через її жорстку позицію Кремль погодиться на будь-які переговори.
19 травня видання Euractiv оприлюднило заяву Ангели Меркель на заході в Берліні, де вона офіційно відмовилася від ролі посередниці. Колишня канцлерка пояснила, що Кремль серйозніше ставитиметься до чинних глав держав, аніж до політиків у відставці. Вона також критично відгукнулася про дипломатичний підхід Брюсселя, зазначивши, що Європі варто активніше поєднувати військову підтримку Києва з реальними кроками для початку переговорів.
Раніше повідомляли, що керівник Офісу президента Кирило Буданов впевнений: мирний процес між Україною та Росією зрештою може покласти край війні. Він наголошував на вірі в перемовини та їхній результат і відзначав, що в цьому йому допомагає досвід очільника розвідки, який добре знає «червоні лінії» та сильні й слабкі сторони російського керівництва.
