На Андріївському узвозі планують створити відкритий культурний простір — багатофункціональний майданчик для невеликих концертів, крафтових ярмарків та зустрічей колекціонерів. Ініціатива є частиною ширшої програми з порятунку вулиці від занепаду: нині чимала частина локацій узвозу зачинена або перебуває на ремонті. Мова йде про ділянку за адресою Андріївський узвіз, 5 — пустий і незручний майданчик, який роками не використовувався. Проєкт реалізують без капітального будівництва та без витрат із міського бюджету.
Про плани з облаштування простору у своєму дописі у Facebook розповів голова ДІАЗ “Стародавній Київ” Роман Маленков, відомий також як засновник порталу “Україна Інкогніта”. Він підкреслив, що йдеться саме про універсальний майданчик для різних культурних подій.
За його словами, не планують капітального будівництва — усі конструкції будуть збірно-розбірними, а фінансування надходитиме виключно з приватних джерел, від мецената.
За задумом, на майданчику проводитимуть мініконцерти, невеликі крафтові ярмарки, “блошині” мініринки та зльоти колекціонерів. Маленков пояснював, що на ділянці, яка перебуває на балансі заповідника, з одного боку планують змонтувати сцену, а з іншого — глядацький амфітеатр з легких дерев’яних конструкцій, без жодних капітальних втручань у забудову.
Оживлення напівпорожньої вулиці
Ініціатори проєкту наголошують, що новий простір має стати відповіддю на кризу, у якій опинився Андріївський узвіз після припинення роботи хаотичного вуличного базару, орієнтованого головним чином на іноземних туристів. Паралельно обговорюють можливість тимчасово або постійно перекрити вулицю для автотранспорту, щоб зробити узвіз пішохідним, особливо у вихідні дні.
Ідея перегукується з міжнародним досвідом ревіталізації історичних вулиць, коли легкі тимчасові конструкції та регулярні публічні події поступово повертають людей у простір, який втратив свою функцію.
Комплексний підхід до порятунку історичної вулиці
Раніше повідомлялося, що зусилля з порятунку Андріївського узвозу обґрунтовані: 18 із 35 будинків і локацій на вулиці зачинені через будівельні суперечки або фінансову неспроможність власників. Кілька громадських організацій разом із ДІАЗ “Стародавній Київ” закликали долучатися всіх, хто має ідеї або практичний досвід організації громадських просторів.
Згадували також можливість наслідувати приклад німецького Шварцштрассе в Лейпцигу: народна депутатка та архітекторка Анна Бондар зазначала, що ревіталізація тієї вулиці тривала з 2014 по 2017 рік і повернула туди близько третини мешканців.
