У столиці виникає резонансна ініціатива: повернення прибережних смуг громаді там, де їх фактично привласнили еліти з попередніх влад. Мова про вільний доступ до води — нещодавно інспектори Держекоінспекції Столичного округу навідалися до закритих поселень Козина й Конча-Заспи та виявили, що потрапити до води там неможливо. Це може стати лише першим кроком: сам факт участі офіційних осіб у перевірках (коли заздалегідь було зрозуміло, що власники маєтків не відчинять ворота) свідчить, що державні інституції готові припиняти безумовний захист привілейованих груп. Чи йдеться лише про паркани — риторичне питання.
Ініціативу підхопив активіст із Житомира Олександр Швецов. Вивчивши законодавство, він з’ясував: жодна людина в Україні не має права обмежувати доступ до водойми. Відтак вирішив наочно перевірити, чи можна побачити воду поряд із мурованими ділянками в Козині й на Великій дамбі. Саме там розташовані маєтки Юлії Тимошенко, Петра Порошенка, Нестора Шуфрича, Дмитра Фірташа — а також, за чутками, колишніх президентів Віктора Ющенка й Леоніда Кучми.
Коли експеримент закінчився безрезультатно, Швецов вирушив до Міністерства екології й поспілкувався з посадовцями Держекоінспекції. На перший погляд, візит не приніс миттєвих змін: прямої пообіцянки допомогти встановити правду він не отримав. Проте вже у середу, 20 травня, Держекоінспекція Столичного округу повідомила, що виїжджала на береги Козинки й Дніпра — і справді зафіксувала триметрові паркани, які повністю перекривають доступ до води.
Ситуація по суті унікальна для сучасної України: державний орган уперше публічно вказав на те, що представники минулих і нинішніх еліт захопили прибережну смугу та живуть за високими парканами, фактично відгородивши річку від громади. Краще за все цю картину ілюструє діалог із інспектором, який опублікував Швецов у короткому відео на Facebook.
“Тобто, я правильно розумію, що держава визнає — навіть контролюючі органи зараз не можуть потрапити на прибережну смугу?” — “Ні. Ні, доступ обмежений”, — відповів держслужбовець.
Цей факт спричинив сильний резонанс у Facebook-спільноті: за кілька годин під дописом Швецова з’явилося майже півтори тисячі коментарів. Кияни та мешканці прилеглих “елітних” передмість привітно відреагували на ініціативу активіста.
“Бульдозером по парканам!” — написав Роман Семенюк із Нетішина. — “І жоден дрон туди не прилітає, чудасія”, — додав Сергій Брилінський із Бережан. — “Напевно, за ті маєтки воює Микола-комбайнер та Василь з СТО”, — іронізував Герман Мельніченко. — “Потрібно міняти цю систему. Так далі бути не може”, — резюмувала Галина Дутчак зі Львова (зараз мешкає в італійському Салерно).
Серед коментаторів багато киян, але особливо характерною є реакція простих українців, які звикли менш байдуже ставитися до привілеїв можновладців. Так, хоча Андрій Волинкін (випускник КНЕУ ім. Вадима Гетьмана) зізнається, що був шокований побаченим, киянка Тетяна Ліханова констатує це більш буденно: “їм усе дозволено, і вони плюють на нас і на вас”.
Варто додати: ця історія має показовий і сигнальний характер. Саме тому її подальший розвиток дуже важливий: Держекоінспекція наразі діє обережно, висунувши вимогу про демонтаж самовільно встановлених конструкцій. Очевидно, що на “м’які” рекомендації власники парканів можуть не зважити — тож ключовим стане рішення Мінекології щодо звернення до суду для відновлення законності та права громадян на доступ до води.
Незаконні паркани біля води — проблема всього Київського регіону
На Київщині захоплення берегів за допомогою огорож давно перетворилося на системну проблему. Декого не зупиняє нічого: деякі власники навіть ставлять таблички “Заміновано!” аби відлякати людей від самозахопленої прибережної зони. Детальніше це висвітлюється в матеріалах про захоплення берегів Київського моря — йдеться про землі водного фонду, на які приватних прав законом не надано.
Паралельно подібна проблема охопила й сам Київ. Після резонансного рішення Верховного Суду щодо набережної біля ЖК River Stone урбаністи звернули увагу на десятки незаконних парканів у столичних житлових комплексах — багато закритих ЖК обмежують прохід на комунальні землі без будь-яких правових підстав. Козинська ситуація — лише частина масштабного протистояння між приватними інтересами заможних власників і загальним правом на вільний доступ до води.
