У неділю, 27 жовтня, в Україні відзначають День української писемності та мови, а православна церква шанує пам’ять преподобного Нестора Літописця. Іменини сьогодні святкують Андрій, Валентин, Марк, Нестор, Капітоліна. А які ще свята відзначають цього дня у світі – розповідаємо у матеріалі. У давнину вважалося, що саме ця дата невдала для подорожей і далеких поїздок.
27 жовтня – яке сьогодні свято в різних країнах
Завдяки мові та мисленню суспільство здатне змінювати навколишній світ. Недарма, українську мову називають солов’їною, адже вона багата на епітети та її звучання неймовірне. Безумовно, мова для народу є його скарбницею, живою схованкою людського духу. Рідна мова утворює невидимий зв’язок між усіма поколіннями минулого та майбутнього. Навіть коли українську мову намагалися витіснити, народ завжди зберігав та відстоював право розмовляти своєю мовою. Українські поети, художники, політичні діячі у всі часи намагалися зберегти та популяризувати рідну мову. З року в рік наша мова збирає все більше справжніх прихильників. Вже з 1997 року щорічно в Україні святкують День української писемності та мови 9 листопада.
Через реформу церковного календаря ПЦУ 2023 року подію було перенесено Україна вперше відзначала День української писемності та мови 27 жовтня. 28 липня 2023 року Президент України підписав указ про зміну дати святкування з 9 листопада на 27 жовтня. Перенесення відзначення події повʼязане з переходом на новоюліанський календар, бо дата встановлення Дня української писемності та мови визначена у день памʼяті Преподобного Нестора-Літописця.
Українська мова є однією зі слов’янських мов. Необхідно наголосити, що наша мова походить від єдиного праслов’янського кореня, а не від міфічної давньоруської мови, яка нібито розділилася на три мови – українську, білоруську та російську. Процес формування української мови розпочався в 6 ст. і тривав до 16 ст. У її становленні брали участь не лише слов’янські племена, але й іраномовне та тюркомовне населення.
Так, візантійський дипломат Пріск Панійський при описі звичаїв гунів, які мешкали в тому числі на території України, згадує слова “мед” та “страва”. За думкою вчених, виразні протоукраїнські особливості лексики сформувалися ще до 11-12 століть. На стінах Софійського собору можна прочитати графіті (написи) староукраїнською мовою. Наприклад, у фразі “Господи поможи рабу своєму Павлови” ім’я завершується у типово українському давальному відмінку.
Після занепаду Київської держави та Королівства Русі для української мови настали важкі часи. Але найбільших утисків вона зазнала у Московській державі та Російській імперії. Ще в 1627 році за наказом московського царя вперше було спалено книги, надруковані в Україні. В 1720 році Петро I взагалі заборонив книгодрукування українською мовою. Крім того, в освітніх закладах заборонялося викладання українською, а в церквах – виголошення проповідей. Очевидно, що всі ці кроки призвели до загальної неграмотності та неосвіченості українського населення.
Разом з тим, справою популяризації мови зайнялася українська інтелігенція. Творцем сучасної української мови став дипломат Іван Котляревський, автор творів “Енеїда” та “Наталка Полтавка”, які створені на основі живої народної мови. Трохи згодом Тарас Шевченко довів своєю поезією, що українська мова нічим не поступається іншим мовам.
У сучасній Україні рідну мову оберігають, вшановують та розвивають. З кожним днем все більше людей бажають або повернутися до мови своїх предків, або вивчити мову корінного населення. зацікавлюється у глибинному вивчені мови. В 1997 році було прийнято рішення відзначати День української писемності та мови. Днем святкування обрали 9 листопада, оскільки саме в цей день церква вшановує пам’ять Нестора-Літописця, який робив свої історичні нотатки протоукраїнською мовою.
Перехід на зимовий час в Україні та деяких інших країнах відбувається в останню неділю жовтня. Українці 27 жовтня о 4:00 годині ранку мають перевести стрілки годинника на одну годину назад. Так ця доба автоматично збільшиться на годину. Цього разу Україна має востаннє перевести стрілки годинників й надалі назавжди залишитись на “зимовому часі”. Таке рішення ухвалено законодавчо – Верховна Рада скасувала перехід на літній час.
Прийняття закону означає, що в останню неділю жовтня 2024 року в Україні час востаннє переведуть на зимовий. Потім, у березні 2025 року, переводити годинник на літній час вже не будуть. Проте наразі Зеленський не планує підписувати законопроєкт, який скасовує сезонне переведення годинників, адже все порахували й побачили мінуси для економіки – вилізли збитки у кілька мільярдів.
Скасувати переведення годинників в Україні намагалися ще у 2011 році, але втілили ідею лише цього року. У 2021 році влада ухвалила законопроєкт у першому читанні. Під час другого голосування за нього проголосували менше половини депутатів, а відтак проєкт закону розглядали ще три роки. І тільки 16 липня 2024 року український парламент врешті скасував переведення годинників на літній час. Законопроєкт підтримав 261 народний депутат.
В останню неділю жовтня святкують День автомобіліста і дорожника. Цей день затверджений згідно з Указом Президента України Леоніда Кравчука в 1993 році. Подія є офіційним професійним святом працівників автомобільного транспорту та дорожнього господарства. Цей день відзначають не тільки люди, що працюють за вказаними напрямками діяльності, але й багато автомобілістів-любителів.
Історія свята розпочалася дещо раніше. 1 жовтня 1980 року ВР СРСР заснувала низку святкових дат, серед яких був і День автомобіліста або День водія. Вже у незалежній Україні вирішили “примирити” автомобілістів та дорожників, тому свято зробили загальним для всіх учасників дорожнього руху та дорожніх працівників. Святкові заходи також стосуються людей, які займаються обслуговуванням транспортних засобів та ремонтом автомобілів: шиномонтажників, автослюсарів, механіків, автоінженерів та конструкторів, керівників автотранспортних підприємств.
Щорічно у четверту неділю жовтня святкується міжнародний День свекрухи та тещі, який має оригінальну англійську назву Mother-In-Law Day, та вшановує жінку, котра народила кохання вашого життя. У США це свято є національним, проте не має офіційного статусу. Таке святкування можна назвати незвичайним, але воно має багато прихильників по всьому світу.
Mother-In-Law Day бере свій початок з 1934 року. Тоді, 5 березня, редактор однієї техаської газети, Джин Хоу, зазначив у своєму виданні, що було б чесно відзначати, окрім днів матері та батька, також День тещі, бо вона є другою матір’ю. Офіційних підтверджень цій історії немає, проте сьогодні вона сприймається, як достовірна.
З часом почали вітати не тільки тещ, а й свекрух, в наші дні свято прийшло у країни Латинської Америки та Європи. Перші декілька років святкували в березні, пізніше перенесли дату на останню неділю жовтня. В Україні відзначення цього дня розпочалось зовсім нещодавно.
Плюшеві ведмедики займають особливе місце в серцях дітей і дорослих, уособлюючи затишок, любов і ностальгію. Міжнародний день плюшевого ведмедика або День доброго ведмедика – це неофіційне, тепле й добре свято, що вшановує плюшевий символ дитинства багатьох поколінь в усьому світі. Цей день дає відзначають 27 жовтня, у день народження Теодора Рузвельта, 26-го президента США. Це символічний вибір дати, адже саме Рузвельт став невіддільною частиною історії створення плюшевого ведмедика.
Історія плюшевого ведмедика бере свій початок з несподіваної події за участю 26-го президента Сполучених Штатів Теодора Рузвельта. Під час полювання в Міссісіпі в 1902 році Рузвельту подарували старого чорного ведмедя, якого впіймала і прив’язала до дерева його мисливська група. Однак президент, вважаючи, що стріляти в беззахисну тварину неспортивно, відмовився це зробити. А далі історія розвинулася несподівано для всіх. Цей співчутливий вчинок був увічнений у політичній карикатурі Кліффорда Беррімана, яка незабаром привернула увагу громадськості.
Натхненний карикатурою, Морріс Мічтом, власник бруклінської цукерні, створив іграшкового ведмедика і з дозволу Рузвельта розмістив його у вітрині своєї крамниці, назвавши його “ведмедиком Тедді”. Ведмедик миттєво став хітом, що призвело до масового виробництва плюшевих ведмедиків. Водночас у Німеччині швачка Маргарета Штайфф почала виготовляти схожих плюшевих ведмедиків, що ще більше популяризувало іграшку в усьому світі. Ці ранні розробки створили основу для глобальної любові до плюшевих ведмедиків, яка зберігається вже понад століття.
27 жовтня, Міжнародний день плюшевого ведмедика, збігається з днем народження Теодора Рузвельта, що закріплює зв’язок між президентом і іграшковим ведмедиком, названим на його честь. Хоча цей день присвячений створенню плюшевого ведмедика, він також відображає спадщину Рузвельта, пов’язану з добротою і збереженням природи. У плюшевого ведмедика є також своє свято 9 вересня, а також деякі медіа відзначають свято ведмедика Теді 16 листопада – у день публікації карикатури у Washington Post.
27 жовтня – яке сьогодні церковне свято
Нестор Літописець був київським літописцем і письменником-агіографом, який жив у XI-XII століттях. Він був ченцем Києво-Печерського монастиря й автором “Житій святих князів Бориса і Гліба та Феодосія Печерського”. Він також вважається упорядником або автором “Повісті минулих літ”, найстарішого літопису України, що описує історію Руської землі з найдавніших часів до 1110 року.
Нестор Літописець народився близько 1056 року в Києві. З 1073 року він став ченцем Києво-Печерського монастиря, де навчався книжкового мистецтва, грецької мови та богослов’я. Він був зацікавлений у збереженні та поширенні історичної пам’яті про свою рідну землю та її зв’язок з іншими народами. Він подорожував до Володимира, Зимненського та Святогірського монастирів, де шукав першоджерела для свого літопису.
Нестор Літописець помер близько 1114 року і був похований у Києво-Печерській лаврі. У церковному календарі день пам’яті преподобного Нестора Літописця припадає на 27 жовтня. Цього дня в Україні, починаючи з 1997 року, святкують День української писемності та мови.
До цього народного свята намагалися завершити всі справи, виконати дані обіцянки та роздати борги. З клятвами цього дня були дуже обережними – не можна обіцяти те, що не вийде виконати.
Хто народився 27 жовтня
27 жовтня 1952 р. – Роберто Беніньї – італійський актор, режисер, сценарист і продюсер. За межами Італії ексцентрична персона Беніньї стала відома після того, як він знявся в Джима Джармуша в арт-хаусних проєктах “Поза законом” і “Ніч на Землі”.
27 жовтня 1959 р. – Володимир Васильович Шпудейко – український актор театру естради й кіно, степ-танцівник, хореограф, педагог. У 1997 році відкрив першу в Україні школу чечітки “Джаз-степ-танц-Клас!”. На телеканалі “ТЕТ” виступив у ролі автора, телеведучого і хореографа в програмі “Джаз-степ-танц КЛАС!”.
27 жовтня 1982 р. – Патрік Фьюгіт – американський актор. Став відомим завдяки ролі у фільмі “Майже знаменитий”. Грав помітні ролі у фільмах “Білий олеандр”, “Мертві птахи”, “Самогубці: Історія кохання”, “Зникла” та інших.
