У київських дітей, судячи з останніх повідомлень, могло виникнути нове «хобі» — нищити зелені насадження, зокрема квіти. Нещодавно писали про «тюльпанних вандалів», які пошкодили квіти в п’яти скверах, а вже 1 травня постраждав квітник на Львівській площі. Викладачка‑методистка Вінницької академії неперервної освіти Леся Сич зазначає: можливо це лише модна забава серед дітей, але проблема має значно глибші корені, ніж кілька відео в TikTok.
Своє бачення цього явища пані Леся виклала у дописі в Facebook. Вона підкреслила, що, ймовірно, йдеться про новий тренд, коли підлітки виривають і розкидають квіти разом із цибулинами на київських клумбах. У соцмережах, за її словами, є безліч роликів, де діти нищать також сакури, кущі, смітники та інші елементи міської інфраструктури.
“З точки зору психології є кілька пояснень такої поведінки. Перше — це пошук гострих відчуттів: ніч, заборона, ризик, але ми ж ризикові, нам пофіг заборони. А в натовпі це робити ще легше — ми круті”, — зауважує Леся Сич у дописі.
Друге пояснення, на думку методистки, — прагнення підлітків до самоствердження та брак емпатії. Діти демонструють: “я — руйнівник”, і їм байдуже на те, що знищується чиєсь старання. Третя причина — внутрішня агресія або протест: таким чином молодь може виплескувати накопичену злість, якої в країні, де триває війна, накопичилося в людей різних поколінь.
“Ну й четверте — нудьга, банально, але діти часто саме так і відповідають: нам було скучно. І не захищайте їх: ними ніхто не займається, вони не мають куди подіти енергію і т.д.”, — пояснила методистка.
Леся Сич також вважає, що, найімовірніше, вандалів встановлять. Далі, як вона прогнозує, правоохоронні органи, ювенальна служба та система освіти передадуть виховну роботу на рівень шкіл — фактично надішлють адміністраціям вказівки про проведення виховних заходів, попередження й “обов’язкове звітування” з фото. Максимум, за її словами, — це візит до навчальних закладів представників ювенальної превенції поліції Києва, якщо імена учнів, причетних до інциденту, будуть встановлені.
“Герої в цей час почуватимуться на ореолі слави… Ми тільки говоримо, що хочемо в Європу. (Але там) жорстке законодавство, і його дотримання для всіх. Тоді самі створимо Європу в своєму домі”, — зауважила викладачка.
За порадою пані Лесі, батькам, які підозрюють своїх дітей у подібних “розвагах”, варто серйозно поговорити з ними. Потрібно пояснити наслідки нищення рослин — не від імені поліції, а в колі родини. Як варіант виховних заходів школярів можна позбавляти кишенькових грошей, тимчасово обмежувати доступ до мобільного телефона чи комп’ютера, припиняти користування брендованим одягом, або призначати більш практичні обов’язки — наприклад, прибирання під’їзду або участь у відновлювальних роботах у громаді.
Квіти знищують уже у промислових масштабах: руйнують клумби в різних районах і переважно вночі
Нагадаємо, 29 квітня 2026 року повідомляли про кілька зафіксованих актів умисного знищення квіткових клумб у Києві: невідомі виривали тюльпани з корінням, топтали і розкидали їх прямо на місцях посадки. Вандали діяли в кількох районах столиці — серед них Шевченківський і Святошинський. До розслідування залучено поліцію, а комунальні служби приступили до відновлення пошкоджених насаджень.
Наступного ранку, 30 квітня, на Львівській площі виявили знищену клумбу тюльпанів — невідомі зірвали сотні квітів. Інцидент стався вночі, після того як містяни милувалися висадженими рослинами. Очевидці припускають, що до цього може бути причетна жінка, яку бачили за подібними діями в районі.
