8 березня 2026 року, в Міжнародний день боротьби за права жінок, в Києві відбувся жіночий Марш. Це перший захід з початку повномасштабного вторгнення, адже остання подія відбулася ще в 2021 році. Цей рік спеціально присвячено трьом основним питанням: обговоренню нового Цивільного кодексу, закону, що покликаний полегшити служіння жінок у війську, та правам жінок, які опинилися в російському полоні.
Марш жінок у Києві розпочався об 11:00. Це була велелюдна хода: в ній взяли участь понад тисячу жінок і чоловіків. Мітингарі стартували з парку Т. Шевченка, біля Червоного корпусу КНУ, та вирушили бульваром. На вулицях помітна велика кількість поліції, яка чергувала з раннього ранку, як це зазвичай буває під час масових заходів у воєнний час.
У руках у мітингарок були плакати, що їх виготовили власноруч: “Новий Цивільний кодекс – нова ганьба, старі проблеми”; “Сімейне насильство – не сімейна справа, а злочин”; “Цінуємо кожну, хто захищає Батьківщину”. Ці гасла відображають основні теми, які активно просувають громадські організації та окремі активісти: протистояння новому Цивільному кодексу, а також закон, що має покращити умови для жінок у війську. Окремо також згадувалася підтримка жінок у полоні в РФ.
“8 березня — це, передусім, про права жінок, які піддаються утиску,” — зазначила представниця “Фундації регіональних ініціатив” Поліна.
Як і більшість присутніх, пані Поліна виступає проти нового Цивільного кодексу. Активісти вважають його “поверненням у минуле” та загрозою для України. Спеціальний протест викликала скандальна норма про можливість видачі дівчин на шлюб у 14-річному віці.
“Вводиться поняття ‘добросовісність’. Якщо жінку визнають аморальною, це може призвести до втрати її дітей,” — пояснює співзасновниця “Маршу жінок” та правозахисниця Олена Шевченко.
На заході також піднімалися питання захисту прав жінок-військовослужбовиць та дискримінації в армії, а також підтримки жінок у російському полоні з 2014 року.
“Жінки в неволі — це цивільні, яких Росія викрала з окупованих територій. Весь список включає 400 жінок. У них уже виросли діти, і ми маємо їх підтримувати,” — додала Шевченко.
8 березня – не “радянська” дата
Наголошуємо, що Міжнародний день боротьби за права жінок — це річниця, яку щороку святкують 8 березня, нагадуючи про культурні, політичні та соціально-економічні досягнення жінок. В Україні ця дата інколи асоціюється із радянською історією: зрештою, 8 березня 1917 року в Росії розпочалася Лютнева революція. Відтоді ця дата святкувалася переважно в країнах колишнього СРСР, поки у 1967 році її не підхопили феміністки другої хвилі. У 1977 році, за ініціативи СРСР, ООН зробила цей день міжнародним святом, яке отримало повну назву: Міжнародний день боротьби за права жінок і міжнародний мир. У сучасній Україні 8 березня стало святом, хоч під час воєнного стану всі святкові вихідні скасовано.
Український “Марш жінок” є феміністичною ініціативою, що об’єднує активісток, представниць громадських організацій та небайдужих жінок. Щороку, 8 березня, в різних містах України вони проводять ходи, привертаючи увагу до викликів, з якими стикаються жінки в Україні. Перша хода відбулася у 2018 році, а остання – до повномасштабного вторгнення – у 2021.
Різдвяна хода, Марш рівності та акції “За традиційні цінності”: масові заходи під час війни
Відзначимо, що в Києві під час війни все ж іноді проводять масові заходи. Так, у грудні традиційно проходить Різдвяна хода — святковий захід, що супроводжується колядками, виконуваними фольклорними гуртами. Учасники збираються на Михайлівській площі та прямують до Майдану Незалежності, до них приєднуються всі охочі.
14 червня 2025 року в Києві відбулися Марш рівності, КиївПрайд та хода “За традиційні цінності” — всі в один день, без дозволів від КМДА. Організатори отримали лише відповідь про неможливість їх отримати, а свою взаємодію з правоохоронцями узгоджували самостійно.
