Ринок громадського харчування в Києві пережив одну з найскладніших зим останніх років і зазнав відчутних втрат. За кілька місяців столиця втратила сотні дрібних точок: кав’ярень, фастфудів, кіосків із шаурмою. На сайтах оголошень у самому Києві нині виставлено на продаж приблизно 200 кав’ярень. Причин кілька, і кожна з них б’є по найменших гравцях ринку набагато сильніше, ніж по великих мережах.
Ресторанний консультант і директор аналітичного центру “Ресторани України” Ольга Насонова у своїй колонці для ЗМІ охарактеризувала ситуацію як «вибіркову катастрофу». За її оцінками, лише за останні два місяці в Києві зачинилося близько 400 закладів — це приблизно 13–14% ринку. Трохи більше трьох чвертей із них — це малий бізнес.
“Це не 20%, як я припускала взимку. Це 13–14% ринку. Але серед них близько 300 — це саме дрібні точки: маленькі кав’ярні, фастфуди, киоски з шаурмою. Суто ресторанів площею 200–300 кв. метрів у столиці закрилося відносно небагато — приблизно 60 закладів.”
Насонова зауважує, що офіційна статистика не відображає всього масштабу проблеми: стрітфуд часто не фіксують на карті, а багато власників просто не повідомляють про закриття. Проте оголошення на OLX і подібних майданчиках демонструють реальну картину — ціни на готовий бізнес коливаються від $10–20 тис. до $100 тис. Власники намагаються повернути хоча б частину вкладених коштів через переуступку оренди або продаж МАФів.
Додатковим ударом для малого бізнесу стало знесення малих архітектурних форм у місті. Як згадує експерт, у районі, де вона живе, знесли сім кіосків — квіткову крамницю, кілька кав’ярень і шаурму, яка працювала понад десять років.
Три причини, що вбили малий бізнес у громадському харчуванні
Перша і найболючіша — стрімке подорожчання електроенергії. Невеликий кіоск під час зимових блекаутів змушений був витрачати на паливо для генератора понад 100 тисяч гривень щомісяця. Якщо велика мережа може пережити кілька збиткових місяців завдяки резервам, то малий оператор таких ресурсів не має. Січень, лютий і навіть березень для багатьох закладів виявилися збитковими.
Друга причина — перенасиченість ринку та слабка маркетингова стратегія. Надмірна концентрація кав’ярень і пекарень на одній локації призводить до жорсткої конкуренції за ту саму аудиторію. Тим часом кількість платоспроможних клієнтів скорочується: інфляція та подорожчання продуктів змусили людей уважніше рахувати видатки. Кава в паперовому стаканчику за 80–90 гривень на жвавій трасі без місць для сидіння дедалі частіше поступається повноцінним закладам із комфортом.
Третя причина — фізичне скорочення клієнтської бази. Внутрішня міграція, виїзд за кордон та мобілізація значно зменшили потік людей у містах. Насонова прямо констатує: багато чоловіків просто не виходять на вулицю — хтось вже у Збройних Силах, хтось уникає публічних місць. Вони перестали бути клієнтами ресторанів, кав’ярень і пекарень.
“Клієнтська база фактично скоротилася через внутрішню міграцію та виїзд людей за кордон. Мобілізація також впливає. Велика кількість чоловіків зараз просто не переміщається містом. Вони вже не є клієнтами ресторанного бізнесу, пекарень, кав’ярень.”
Хто лишається в плюсі навіть під час кризи
Незважаючи на загальну похмуру картину, частина ринку почувається відносно стійко. Найстабільніші позиції утримують великі мережеві заклади і сегмент преміум-класу: їхня аудиторія зберегла платоспроможність, а самі компанії мають фінансовий ресурс, щоб витримати тривалі періоди збитків.
У виграші також заклади з унікальною концепцією та відданою постійною аудиторією — особливо ті, де власники є публічними особами чи інфлюенсерами. Лояльність таких клієнтів частково компенсує загальне падіння трафіку.
Є й позитивні сигнали: у березні відвідуваність багатьох закладів зросла майже вдвічі порівняно з лютим. Бізнес покладає надії на літній сезон — відкриття терас і зовнішніх майданчиків традиційно дає суттєвий приріст виручки. Для тих, хто пережив зиму, це може стати точкою відновлення.
Київ утратив сотні малих закладів — і це не кінець
Проблеми малого бізнесу в харчовому секторі не нові, але виїзд понад 600 тисяч киян після зими 2025–2026 років істотно прискорив кризу. Скорочення населення безпосередньо б’є по закладах, що розраховують на щоденний потік людей — каву «на ходу», швидкий перекус, бізнес-ланчі. Відновити клієнтську базу після такого відтоку надзвичайно складно, навіть якщо економічна ситуація потім покращиться.
Паралельно місто продовжує демонтувати МАФи в рамках програми впорядкування вулиць. Для частини власників це означає примусове закриття без компенсації та без можливості перемістити бізнес. Насамперед постраждали ті, хто роками формував клієнтуру на конкретному місці — і раптово опинився без нього.
Зима стала рекордно збитковою для київських закладів
Ринок ресторанів у Києві відчував наслідки блекаутів із осені 2022 року, але зима 2025–2026 року виявилася найскладнішою. Тривалі відключення електроенергії змушували заклади витрачати значні суми на генератори та системи безперебійного живлення. Для великих ресторанів це було болісно, але під силу, тоді як для малих кіосків і кав’ярень витрати на паливо часто перевищували добову чи навіть місячну виручку.
Не лишилася осторонь і торгівля в ТРЦ: після відкриття верхніх поверхів ТРЦ Gulliver не повернулася близько половини орендарів. Це свідчить про те, що криза зачепила не лише вуличну торгівлю, а й увесь споживчий сектор у столиці.
