Про що говорять показники моноцитів?

Одним із показників загального аналізу крові, що оцінюється при діагностиці багатьох захворювань, є моноцити. Цей різновид лейкоцитів формується в кістковому мозку і є частиною вродженої імунної відповіді. Які показники моноцитів у нормі? Що означає підвищення чи зниження їхнього рівня? Які функції вони виконують? Відповіді на ці та інші питання вам допоможе отримати ця публікація.

Виконати аналіз для визначення рівня моноцитів та інших компонентів крові можна у лабораторії INVIVO запосиланням https://invivo.ua/uk/blog-detail/pokazateli-krovi/. Завдяки застосуванню сучасного автоматизованого обладнання ви отримаєте достовірні результати у максимально короткі терміни, а правильна організація роботи всіх відділень цієї лабораторії дасть змогу провести обстеження у комфортних умовах та без черг.

Що визначає загальний аналіз крові?

Результати загального (або клінічного) аналізу допомагають лікареві отримати уявлення про формені елементи крові. Для оцінки стану здоров’я виконується підрахунок кількості еритроцитів, тромбоцитів та лейкоцитів. Ці показники завжди вказуються у результатах загального аналізу крові.

При підрахунку лейкоцитів враховується як їх загальна кількість, так і рівень вмісту у крові різних їх різновидів: нейтрофілів, еозинофілів, базофілів, моноцитів, лімфоцитів. Крім цього, у загальному аналізі відображаються показники кількості та стану еритроцитів та тромбоцитів, рівня вмісту гемоглобіну, гематокриту та інших характеризуючих форму та якість кров’яних клітин параметрів.

Що таке моноцити?

Моноцити – це великі за розміром білі кров’яні клітини, які видаляють з організму відмерлі клітини, комплекси антиген-антитіло та денатуровані білки. Цей різновид лейкоцитів є важливою частиною вродженого імунітету.

Моноцити виробляються в кістковому мозку, надходять у кровоносну систему та циркулюють у ній 1-2 дні. Після цього вони осідають у різних тканинах, трансформуються в резидентні макрофаги та починають виконувати свої основні функції.

Основні функції моноцитів

Координація імунної відповіді. Допомагають активувати інші клітинні елементи імунної системи і спрямовувати їх в осередки інфекції, вивільняючи спеціальні сигнальні молекули – цитокіни.
Фагоцитоз. Моноцити поглинають і руйнують чужорідні агенти (віруси, бактерії, мертві клітини та клітинне сміття).
Трансформація в макрофаги або дендритні клітини. Після потрапляння в різні тканини цей різновид лейкоцитів перетворюється на макрофаги, які довго живуть, залишаються в тканинах і видаляють з них патогени. При трансформації в дендритну клітину моноцит допомагає у формуванні набутої імунної відповіді (наприклад, активує Т-лімфоцит шляхом презентації антигену).

Такі функції моноцитів вказують на їх важливу роль у боротьбі з інфекційними захворюваннями та відновленні уражених тканин. Збільшення їхньої кількості відбувається при розвитку інфекції, запальної реакції, онкологічної або аутоімунної патології.

Який показник моноцитів вважається нормою?

Нормальним діапазоном рівня моноцитів у дорослої людини вважається 3 – 8 %. Це означає, що їхня кількість повинна становити 3 – 8 % від усіх лейкоцитів, що знаходяться в крові. В абсолютних числах показник норми складає 0,04 – 0,7 х 109/л. Показники у дітей залежить від віку.

Значні відхилення від норми вказують на присутність патології та необхідність виконання додаткових досліджень для виявлення першопричини порушень у лейкоцитарній формулі.

Як підготуватися до аналізу?

Для діагностики використовується кров із пальця або з вени.

Для отримання достовірних результатів рекомендується дотримуватись ряду простих правил:

Повідомити лікаря про всі препарати, що приймаються.
За 2-3 дні виключити прийом алкоголю.
За 10 – 12 годин до забору крові відмовитися від їжі. Пити воду дозволяється. Напередодні небажано вживати важку, смажену або жирну їжу.
За 2-3 години виключити стреси, фізичні навантаження та куріння.

Чому рівень моноцитів підвищується?

Підвищення рівня цих формених елементів крові називається моноцитозом. Він може спостерігатись як під час гострого періоду інфекційного захворювання, так і при одужанні. Однак, кількість моноцитів може зростати і при деяких хронічних захворюваннях (наприклад, на тлі аутоімунних патологій, лейкемії, лімфоми) або некротичних ушкодженнях.

Причинами моноцитозу можуть ставати такі патології та стани:

гострі вірусні захворювання: респіраторні вірусні інфекції, грип, мононуклеоз, цитомегаловірусна інфекція та ін.;
період після перенесених гострих інфекційних захворювань;
аутоімунні захворювання: червоний вовчак, ревматоїдний артрит, системна склеродермія та ін.;
системні гранулематозні процеси: саркоїдоз, гранулематоз Вегенера, гістіоцитоз із клітин Лангерганса, хвороба Крона та неспецифічний виразковий коліт;
бактеріальні інфекції: сифіліс, туберкульоз, бруцельоз, протозойні інфекції та ін.;
онкологічні захворювання крові: хронічний мієломоноцитарний та гострий монобластний (моноцитарний) лейкоз, лімфома Ходжкіна (лімфогранулематоз);
синдром Кушинга.

Також моноцитоз може провокуватися некротичними процесами, що викликаються інфекціями, затяжними запальними процесами або, навіть, серцевим нападом. У таких випадках в організмі спрацьовує посилена імунна відповідь і кількість моноцитів підвищується. Вони видаляють уражені та мертві клітини. Саме тому підвищення їх рівня є частиною відновлювального процесу після некротичних уражень.

До рідкісних причин розвитку моноцитозу відносять паразитарні інфекції (малярію, вісцеральний та шкірний лейшманіоз), отруєння тетрахлоретаном та фосфором.

Чому рівень моноцитів знижується?

Зниження рівня цих формених елементів крові називається моноцитопенією. Вона виявляється не так часто, як моноцитоз, і при її виявленні крім зменшення кількості моноцитів також спостерігається зниження загальної кількості лейкоцитів.

Моноцитопенія може провокуватися такими захворюваннями або станами:

тяжкий перебіг інфекційних захворювань: аденовірусної інфекції, пневмонії, ВІЛ, міліарного туберкульозу, сепсису, вірусу Епштейна-Барр;
тяжка алергічна реакція (наприклад, анафілактичний шок);
онкопроліферативні захворювання: волосистоклітинний, гострий лімфобластний та хронічний мієломоноцитарний лейкоз, тривалий перебіг лімфоми Ходжкіна;
гіпопластична анемія;
тривала кортикостероїдна або імуноглобулінова терапія;
курси хіміотерапії;
мутація кровотворних клітин на фоні дефіциту GATA2;
стан після резекції кишечнику та шлунку;
виснаження на фоні голодування чи екстремальної дієти;
післяопераційний період після трансплантації органів.

При моноцитопенії, яка не спровокована якимось захворюванням, рекомендується усунення лейкоцитопенії. Якщо збалансоване харчування не допомагає повернути показники до норми, пацієнту може призначатися так звана «ін’єкція для збільшення кількості лейкоцитів». Ці препарати стимулюють кістковий мозок, і він починає виробляти більшу кількість білих кров’яних тілець.

Оцінка кількості моноцитів

Оцінюючи показники моноцитів лікар завжди всебічно аналізує стан пацієнта. Відхилення від норми можуть викликатись простою вірусною інфекцією, яка не має важкого перебігу і не вимагає серйозного лікування. При підозрі на більш небезпечні захворювання фахівець обов’язково призначить додаткові дослідження, які допоможуть виявити причину моноцитозу або моноцитопенії. Після встановлення правильного діагнозу може призначатися курс лікування першопричини виявлених порушень.

На завершення

Зміни у показниках моноцитів завжди потребують комплексної оцінки стану здоров’я, оскільки лише всебічна діагностика дозволяє встановлювати правильний діагноз та призначати ефективне лікування. Вибираючи лабораторію INVIVO, ви гарантовано отримаєте достовірні результати та, за необхідності, виконайте інші види лабораторних досліджень. Вибрати найближчий пункт для здачі аналізу та отримати інформацію про інші види лабораторних досліджень можна на сайті invivo.ua. Ми готові дбати про ваше здоров’я щодня!