АТ «ПриватБанк» вимагає стягнення заборгованості за кредитом із чоловіка у розмірі 87 725 гривень. Відповідач частково визнає борг — 50 000 гривень, та стверджує, що одну з операцій здійснив під впливом шахрайських дій: нібито йому зателефонували люди, які представилися працівниками банку і переконали перевести кошти для «захисту рахунку». Інформація про це міститься у рішенні Менського районного суду Чернігівської області, опублікованому 17 квітня 2026 року.
04.06.2013 року чоловік звернувся до АТ КБ «ПриватБанк» за банківським обслуговуванням і підписав анкету-заяву № б/н від 04.06.2013 року. Під час користування рахунком та при видачі кредитних карт з новим строком дії 29.06.2021 року він підписав заяву про приєднання до умов і правил надання банківських послуг, що визначило подальші умови користування кредитним рахунком, зокрема розмір процентної ставки. Йому видавали платіжні інструменти — кредитні картки типу «Універсальна» та «Універсальна GOLD» із такими датами: картка до 05/16; картка (відкриття 19.02.2016) термін дії 02/20; картка (відкриття 25.04.2016) термін дії 02/20; картка (відкриття 20.06.2018) термін дії 01/22; картка (відкриття 01.04.2020) термін дії 10/23; картка (відкриття 07.12.2023) тип «Універсальна GOLD». Банк виконав свої зобов’язання за договором і надав кредит у межах встановленого ліміту. Натомість відповідач, користуючись кредитним лімітом, не забезпечив своєчасне виконання зобов’язань. Станом на 03.12.2025 року загальна заборгованість за договором перед АТ КБ «ПриватБанк» становила 87 725 гривень, які чоловік у добровільному порядку не погасив.
У судовому засіданні представник банку підтримала позовні вимоги, пославшись на обставини, викладені в позові. Щодо твердження відповідача про те, що операцію 19.01.2024 року він нібито здійснив під тиском шахраїв, банк провів перевірку. За її результатами встановлено, що кошти були переведені на іншу картку. Логи авторизацій в акаунті клієнта в застосунку Приват24 показали входи виключно з типового пристрою і тих самих IP-адрес; змін у налаштуваннях акаунту не виявлено. Також банк зазначив, що перед перерахуванням значної суми працівник банку телефонно уточнював виконання цієї операції, і відповідач повідомив, що проводить її самостійно і добровільно.
Відповідач у суді частково визнав позов — на суму 50 000 гривень — та пояснив, що переказ 19.01.2024 року відбувся внаслідок обману: йому нібито зателефонували, представились співробітниками банку і повідомили, що нібито хтось має доступ до його картки, тож для запобігання потрібно перевести кошти на вказану картку, після чого він і здійснив переказ.
Що вирішив суд?
Суд задовольнив позов акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк». З відповідача на користь банку стягнуть заборгованість за кредитним договором № б/н від 04.06.2013 року в сумі 87 725 гривень.
Суд зазначив, що відповідач був ознайомлений з умовами та правилами обслуговування фізичних осіб у АТ КБ «ПриватБанк», про що свідчить підпис на відповідних документах. Позивач належним чином виконав умови договору та надав відповідачеві кредитні кошти. Водночас відповідач систематично користувався кредитними коштами і, згідно з випискою за договором № б/н за період з 01.01.1999 року по 09.12.2025 року, порушив вимоги кредитного договору, не здійснивши вчасно обумовлених платежів. Це призвело до виникнення заборгованості в розмірі 87 725 гривень, що підлягає примусовому стягненню.
Щодо твердження про нібито обман при перерахуванні коштів 19.01.2024 року суд відмітив: лог-файли авторизацій в акаунті Приват24 свідчать про входи лише з типового пристрою та тих самих IP-адрес, змін у налаштуваннях акаунту не було виявлено. Крім того, відповідач не заперечував, що саме він здійснив зазначену транзакцію. Розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог та дослідивши наявні докази всебічно, повно і об’єктивно, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність і достатність, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову в повному обсязі.
