Дроблення бізнесу — це навмисний поділ єдиної господарської діяльності на кілька пов’язаних між собою суб’єктів (ФОП або ТОВ) з однією головною метою: зменшити податкове навантаження та уникнути переходу на загальну систему оподаткування (часто — щоб штучно утримати ліміти єдиного податку). Пояснення щодо методів виявлення таких схем надає Діна Дрижакова, адвокатка та керівниця ЮК “Prima Leader Group”.
Як фінансовий моніторинг виявляє дроблення?
«Банки та контролюючі органи керуються принципом «суть має перевагу над формою» (Substance over form)», — підкреслює Діна Дрижакова.
За її словами, під час фінансового моніторингу перевіряють не лише оформлені документи, а й реальні бізнес-процеси та поведінку клієнтів за такими ознаками:
1. Економічні зв’язки (комплексний аналіз транзакцій):
- Систематичні взаємні розрахунки між групою ФОП/ТОВ за формально «розмиті» послуги — наприклад, «маркетинг», «консультації», «оренда».
- Регулярні перерахунки, які фактично покривають касові розриви один одного.
2. Збіги технічних та організаційних даних:
- Управління банківськими рахунками кількох суб’єктів з однієї IP-адреси, використання одного КЕП/токена або однієї особи в клієнт-банку.
- Спільна адреса реєстрації, єдині склади, матеріально-технічна база та персонал, який формально оформлений на різні ФОП.
3. Ознаки несамостійності (номінальність):
- Маркетплейси, де покупці сплачують десяткам різних ФОП через один сайт, а фактична відправка товару здійснюється з єдиного складу.
- Здійснення транзитних операцій через рахунки найманих працівників, оформлених як ФОП, що фактично обслуговують одну компанію.
Які юридичні та фінансові наслідки дроблення для бізнесу?
Якщо фінмоніторинг банку або ДПС встановлюють факт умисного дроблення бізнесу, це тягне за собою низку серйозних наслідків:
- Блокування рахунків (з боку банку): у випадку підвищеного ризику банк може призначити клієнту високий рівень ризику, призупинити або заморозити транзакції на підставі законодавства про ПВК/ФТ, розірвати договірні відносини та занести компанію до внутрішніх «чорних списків».
- Консолідація доходів і донарахування податків (з боку ДПС): податкова має право об’єднати доходи всіх «роздроблених» суб’єктів в один пул. Це може призвести до анулювання статусу платника єдиного податку «заднім числом», донарахування ПДВ (20%) та податку на прибуток (18%) або ПДФО (18%) разом із військовим збором (1,5%), а також нарахування штрафів (від 25% до 50% від суми прихованих зобов’язань) і пені.
- Кримінальна відповідальність: у разі ухилення від сплати податків у особливо великих розмірах можливе притягнення до кримінальної відповідальності за ст. 212 КК України (умисне ухилення від сплати податків, зборів).
«Наявність групи компаній або кількох ФОП сама по собі не заборонена — право структурувати бізнес зберігається. Однак кожен суб’єкт повинен мати власну ділову мету, відокремлені ресурси (штат, офіс, маркетинг) і фактично діяти як незалежний учасник ринку», — наголошує Діна Дрижакова.
Податкова служба разом із банківським фінмоніторингом дедалі активніше виявляють схеми дроблення бізнесу, коли один реальний бізнес навмисно розбивають на кілька ФОП задля зменшення податкових зобов’язань. Наслідки виявлення такої схеми бувають серйозними: донарахування податків, штрафи та пеня за весь період, а в окремих випадках — кримінальна відповідальність. Проблема також у тому, що межа між дозволеною оптимізацією та незаконним дробленням часто нечітка: кілька ФОП у межах однієї сім’ї або партнерства не завжди свідчать про порушення. Але коли податкова фіксує сукупність характерних ознак — починається перевірка. Адвокат Богдан Янків зібрав повний чек‑ліст ознак, на які орієнтуються контролюючі органи при виявленні дроблення ФОП.
