Китай офіційно звинуватив Японію у «новому мілітаризмі» після того, як Токіо відрядило своїх військових до штабу НАТО в Німеччині для участі в місії допомоги Україні. Питання підтримки України давно залишається чутливим для Пекіна: раніше Японія розглядала непряму військову допомогу Києву, зокрема через постачання боєприпасів до Великої Британії. Заяви китайської сторони пролунали в день, коли міністр оборони Японії на форумі «Шангрі-Ла Діалог» у Сінгапурі повідомив про намір і надалі посилювати оборонні спроможності країни.
Речник МЗС Китаю Лінь Цзянь у щоденному брифінгу 1 червня висловив «серйозне занепокоєння» через відрядження чотирьох представників Сил самооборони Японії до штабу Програми НАТО з надання допомоги та підготовки в галузі безпеки для України (NSATU) у Вісбадені. На думку офіційного Пекіна, Токіо активізує співпрацю з позарегіональними блоками та створює бойову систему, розраховану на реальні військові дії, що, за твердженням Китаю, суперечить японській конституції і принципу «суто оборонної політики».
«Японія посилено просуває ремілітаризацію, часто взаємодіє з позарегіональними військовими структурами й розширює сферу дій сил самооборони. Це не відповідає образу «мирної держави», який Японія сама собі приписує. Новий мілітаризм Японії набирає обертів і створює загрозу миру та стабільності в регіоні. Міжнародне співтовариство має бути насторожі та рішуче протидіяти цьому», — заявив Лінь Цзянь.
Пекін навів конкретні показники на підтвердження своїх звинувачень. Оборонний бюджет Японії вже перевищив 9 трильйонів єн — рекорд у повоєнний період — і сягнув 2% від ВВП, а уряд планує поступове збільшення цього показника до 3,5%. За останні п’ять років обсяги оборонних замовлень у японській промисловості зросли втричі. Окрім цього, у Пекіні відзначають прискорене розгортання середньої та великої дистанції наступальних ракет і послаблення обмежень на експорт летальної зброї.
Як загострилося протистояння між Токіо і Пекіном
Новий виток напруженості у відносинах Японії та Китаю почався восени минулого року. У листопаді 2025 року прем’єрка Японії Санае Такаїчі заявила, що потенційний напад Китаю на Тайвань становить безпосередню загрозу для самої безпеки Японії. Вона вперше допустила можливість застосування сили Токіо для захисту регіональної безпеки в разі початку такої агресії. Китайська дипломатія сприйняла ці слова як відновлення «колоніального минулого» й вимагала їх офіційно відкликати, однак Японія відмовилася це зробити.
На фоні регулярних масштабних навчань китайських збройних сил біля Тайваню Японія поступово відходить від доктрини абсолютного пацифізму. Токіо нарощує оборонні спроможності та поглиблює інтеграцію із західними безпековими структурами. Саме в цьому ключі варто розглядати і відрядження японських військових до штабу НАТО: для Пекіна будь-яке зближення Токіо з Альянсом у контексті України є надто чутливим питанням.
Що відомо про участь Японії у підтримці України
Перші фінансові внески Японії в механізми НАТО щодо України були здійснені зовсім недавно. Токіо виділило понад 14,6 мільйона доларів на програму НАТО PURL для ЗСУ — кошти призначені виключно для нелетального обладнання у відповідності до конституційних обмежень країни. Цей внесок було профінансовано з додаткового бюджету, а конкретний перелік техніки та спорядження ще узгоджуватиметься з Альянсом.
Ескалація у китайсько-японських відносинах почалася після відвертих висловлювань Такаїчі щодо Тайваню. Минулого року Китай погрожував Японії застосуванням сили та апелював до Статуту ООН, стверджуючи нібито право захищатися від японського «втручання» у тайванське питання. Тоді речниця МЗС КНР Мао Нін заявила, що втручання Японії у справи Тайваню викликає «глибоке обурення» в китайського населення і попередила про можливі силові кроки, якщо Токіо не відмовиться від своїх позицій.
