Що загрожує косі та чому вона унікальна
Коса біля затоки Собаче Гирло розташована на Дніпрі, у межах Оболонського району столиці. Це не просто прибережна смуга — екологи називають її важливою ланкою міграційних шляхів птахів і невід’ємною частиною берегової екосистеми річки. Наукове обґрунтування для надання цій території статусу ландшафтного заказника місцевого значення підготувала Українська природоохоронна група. Клопотання підтримало також WWF-Україна.
Історія цієї землі складна й заплутана. Колись частину коси віддали в оренду під масштабний багатофункціональний комплекс. У 2015 році договір оренди розірвали. Але проблема не зникла: на ділянці досі залишаються земельні наділи під житлову та комерційну забудову. Серед них — приватна ділянка під так званий «горизонтальний хмарочос» бізнесмена Мазепи. Міська влада поки не втручається в ситуацію, проте юридичного захисту від майбутньої забудови ця зона так і не отримала.
Петиція набрала голоси, але рішення досі немає
У 2024 році електронна петиція №13083 про захист коси Собачого Гирла від капітальної забудови зібрала необхідну кількість підписів. Автори документа запропонували альтернативу — облаштувати паркінги біля парку «Наталка», щоб не зачіпати зелену зону поблизу вулиці Прирічної.
Однак активісти переконані: процес заблокували на рівні Департаменту захисту довкілля та адаптації до зміни клімату КМДА, який очолює Павло Іванов. Уже 11 місяців відомство не виносить ініціативу на розгляд Київради. Мешканцям натомість надсилають, за словами активістів, «сухі відписки». Громада вважає це порушенням законодавства.
Що громада вимагає від Київради і КМДА
Оболонські активісти сформулювали чотири чіткі запитання до міської влади. Перше — чи підтримує Київ створення заказника біля Собачого Гирла. Друге — чому клопотання досі не передали до Київради. Третє — чи планується реальний правовий захист території від забудови. Четверте — коли мешканці нарешті отримають конкретну відповідь замість затягування процедури.
Громада наголошує: коса — це не просто вільна земельна ділянка. Це частина природного середовища Оболоні та публічний простір, який має служити киянам, а не забудовникам.
Чому це важливо знати
Доки заказник не отримає офіційного статусу, приватні земельні ділянки на косі залишаються юридично відкритими для забудови. Якщо Департамент продовжить зволікати, ситуація може вийти за межі адміністративної процедури. Справа може дійти до суду або стати предметом розгляду контролюючих органів. Наступний ключовий крок — передача клопотання до Київради. Поки що це так і не відбулося за 11 місяців очікування.
