Київська міська рада не підтримала рішення щодо подальшої долі Літературного скверу в Шевченківському районі — і для місцевої громади це виявилося радше позитивною новиною. Боротьба за цей зелений куточок на перехресті вулиць Гончара та Коцюбинського триває вже більш ніж десять років, і жодна з ініціатив забудовників поки що не була реалізована. Цього разу депутати заблокували документ, який, на думку активістів, міг стати черговим кроком у схемі, що загрожувала цілісності скверу.
Під час пленарного засідання ЗМІ зафіксували, що профільний проєкт рішення № 08/231-45/ПР отримав лише 53 голоси “за” — замість необхідної більшості. Йшлося про передачу земельних ділянок скверу у постійне користування комунальному підприємству КО “Київзеленбуд”. На перший погляд така ініціатива виглядала корисною й логічною. Проте мешканці вбачали у ній ризики та можливу пастку.
Захисники скверу пояснювали суть потенційної схеми так: низка суміжних ділянок, на які роками претендував забудовник, не була включена до проєкту рішення. Громада побоювалася, що якщо основну частину скверу легалізувати в поданому “обрізаному” форматі, то вилучені земельні ділянки втратять статус зеленої зони і стануть доступними для аукціонів та подальшої забудови.
Що варто знати про спірну ділянку
Із 2024 року спірні ділянки вільні від оренди. ТОВ “МЖК Оболонь” — компанія, яка тривалий час претендувала на землю під будівництво житлового об’єкта — добровільно відмовилася від цих прав. Внаслідок цього земельні ділянки перейшли у комунальну власність. Саме тому активісти наполягали: не ухвалювати жодних рішень у “урізаному” вигляді — адже весь сквер уже фактично належить громаді.
Поетеса та почесна громадянка Києва Ліна Костенко ще у 2024 році зверталася до міського голови Віталія Кличка з проханням захистити Літературний сквер від будь-якої забудови. Суспільний інтерес до теми залишається високим — і, судячи з результатів голосування, частина депутатів врахувала думку громади.
Як розгорнулася боротьба за сквер
Питання можливого будівництва у сквері опинилося серед найрезонансніших тем на сесіях Київради ще в листопаді 2024 року. Тоді розглядали низку суперечливих містобудівних рішень — зокрема продовження оренди ділянок на Осокорках та проєкт підземного паркінгу на Старокиївській горі. Сквер між вулицями Гончара і Коцюбинського став одним із центральних об’єктів пильного громадського контролю поряд із іншими спірними локаціями столиці.
Паралельно з політичними баталіями у сквері були й приємні події. Торік влітку відновив роботу старовинний фонтан Термена — чавунний водограй кінця XIX — початку XX століття, виготовлений на Київському машинобудівному заводі Олексія Термена. Цей фонтан — єдиний у місті, який можна назвати “переселенцем”: колись він прикрашав Софійську площу, а понад сто років тому його перевезли на нинішнє місце у зв’язку з реконструкцією транспортної мережі. Відновлення фонтану стало символічним знаком: кияни прагнуть бачити тут живий, доглянутий сквер, а не будівельний майданчик.
