Київрада нарешті ухвалила план порятунку Горіхуватських ставків у Голосіївському парку

У Голосіївському парку відбулася робоча зустріч профільних відомств, присвячена порятунку Горіхуватських ставків. Учасники обговорили план дій та розподілили обов’язки між відповідальними структурами. Раніше у Київраді наголошували на необхідності термінового порятунку водойм через постійний сморід та масову загибель риби. Головна підозра стосується викидів через незавершений колектор, який роками стоїть недобудованим і не має чіткого балансоутримувача. Депутатка Київради Вікторія Пташник підсумувала результати зустрічі у Facebook, зазначивши, що процес буде тривалим і складним, проте міський голова Віталій Кличко пообіцяв особисту підтримку.

У заході взяли участь Департамент захисту довкілля, КП “Плесо”, КП УЗН, Інститут гідробіології та представники громади Голосіївського району. Під час зустрічі обговорили шляхи усунення джерела постійного забруднення ставків, визначили, хто має взяти на баланс недобудовані очисні споруди, а також хто виконуватиме наукові дослідження для оцінки стану водойм.

“Ще наприкінці 90-х років Голосіївська РДА була замовником будівництва очисного колектора, але будівництво так і не завершили — залишився недобудований об’єкт, балансоутримувач якого невідомий”, – наголосила Вікторія Пташник.

За словами депутатки, колектор, через який підозрюють здійснення викидів, перебуває на балансі ШЕУ, що підпорядковане Київавтодору. Усіма питаннями з усунення проблеми доведеться займатися спільно: знадобиться участь Голосіївської РДА та Департаменту комунальної власності. Окрім того, КП УЗН планує звернутися до Інституту гідробіології для отримання наукового висновку про те, як реанімувати ставки у короткостроковій перспективі та що робити в довгостроковій після усунення джерела забруднення.

“Чесно кажучи, складається враження, що всі ці комунальні підприємства, департаменти та РДА між собою майже не комунікують: вони знайомі один з одним, але просто зателефонувати і узгодити питання не можуть”, — зазначила Пташник.

Ще одне важливе питання — дощова каналізація (ливньовка). Ні Департамент захисту довкілля, ні КП “Плесо” не мають чіткої інформації про те, куди саме вона веде, тому ці дані мають надати в Департаменті містобудування. Пташник також додала, що під час виїзду до ставків учасники знайшли рідкісну, занесену до Червоної книги п’явку — це, за її словами, є позитивним сигналом та дає надію на відновлення місцевої екосистеми.

Учасники наради домовилися діяти поетапно: спочатку з’ясувати, кому належить недобудований колектор, а вже потім планувати фінансування експертиз і подальші роботи з очищення ставків. Пташник підкреслила, що процес вимагатиме часу, але принаймні визначено перші кроки та розподілено відповідальність між учасниками.

Як намагалися врятувати ставки раніше

Раніше повідомляли, що київські екологи запустили у ставки живі мікроорганізми — біопрепарат “Аква Тріт”, який покликаний поглинати органічний мул із дна та відновлювати якість води. Це був перший практичний крок після того, як депутатка Київради Олеся Пинзеник більше року домагалася реакції від міської влади. Також повідомлялося, що спроби порятунку гнилих та замулених ставків розпочалися після встановлення Пинзеник причини занепаду — недобудованих і нефункціональних очисних споруд.