Міжрегіональне управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції надало відповідь щодо дисциплінарних заходів проти працівників Сумського слідчого ізолятора, з якої випливає інформація про випадки, коли ув’язнені з камери телефонували громадянам та виманювали гроші. Цей документ написано канцелярською мовою й читати його важко навіть попри те, що з камери Сумського СІЗО зламували Приват24 і заволоділи щонайменше 74 000 гривень.
Редакція надіслала запит до Департаменту з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції України, щоб з’ясувати, чи були застосовані дисциплінарні санкції до співробітників Сумського СІЗО за недбалість. Адже в період червня–жовтня 2024 року ув’язнені, маючи заборонені мобільні телефони в камері, виманили у довірливих громадян щонайменше 74 000 грн.
Двосторінкова відповідь перелічує цифри — 29 документів прокурорського реагування та 14 притягнутих до дисциплінарної відповідальності, але не дає чіткої відповіді на запитання, чи саме ті працівники, що допустили проникнення телефонів до в’язнів, понесли покарання. Водночас у дуже схожій ситуації в Чернігові службовців закладу раніше публічно хвалили за оперативні дії.
На запит відповів перший заступник начальника Північно-східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції України, полковник внутрішньої служби Костянтин Коломієць. Це управління дислокується у Харкові.
У листі, що додається до кореспонденції, докладно викладено нормативно-правову базу — від Кримінально-виконавчого кодексу до наказу Мін’юсту №1769/5 — проте немає прямої відповіді на запит про те, чи були конкретні наглядачі Сумського СІЗО покарані за те, що в’язні тривалий час користувалися мобільними телефонами.
“Інформація, наведена у листі, має загальний характер та не містить конкретних відомостей щодо правопорушень, осіб, які могли бути причетними до їх вчинення”, — зазначив Костянтин Коломієць, перший заступник начальника міжрегіонального управління.
Іншими словами, у відповіді є натяк, ніби брак деталей пов’язаний із формою запиту, хоча справа, про яку йдеться, містить вирок суду з чіткою інформацією: в ньому вказано номери IMEI вилучених телефонів, ідентифікацію сім-карток операторів “Київстар” і “Vodafone Україна”, а також номер камери №40, де було організовано шахрайську схему.
Цікаво також, що Коломієць посилається на захист персональних даних як на підставу для відсутності деталізації, хоча сам запит не передбачав розголошення персональних даних працівників.
У відповіді додатково зазначено, що в період 2024–2026 років до Сумського СІЗО надійшло 29 документів прокурорського реагування, за результатами розгляду яких 14 осіб притягнуто до дисциплінарної відповідальності, а ще 4 працівники були покарані за наслідками службових розслідувань щодо неналежно проведених обшуків. Однак зі змісту листа не зрозуміло, яке конкретне порушення спричинило те чи інше стягнення.
Чи були притягнуті до відповідальності наглядачі, які доглядали за в’язнями у Сумському СІЗО в червні–жовтні 2024 року, коли шахраї з установи вкрали у громадян 74 000 грн, у відповіді управління не роз’яснили. Теоретично можна було б звернутися безпосередньо до адміністрації СІЗО, але навряд чи там надали б більш конкретну відповідь, аніж у наданому листі.
Порівняння двох відповідей Мін’юсту: відмінності в підходах
Управління підсумовує лист формулюванням, що “правові підстави для надання інформації щодо застосування дисциплінарних стягнень стосовно конкретних працівників відсутні”, спираючись на закони про доступ до публічної інформації та захист персональних даних. Це формально законна позиція, але приклад того, як дві сторінки тексту можуть уникнути прямої відповіді на суттєві питання.
Примітно, що в майже дзеркальній ситуації з Чернігівським СІЗО тон відповіді Мін’юсту був зовсім інший: там персонал закладу відкрито похвалили за виявлення порушення. У випадку із Сумами немає згадок про конкретні дії наглядачів — лише загальні формулювання про “баланс між відкритістю та захистом інформації”. Якщо ж конкретних заходів щодо припинення шахрайських схем не було, похвалитися ними дійсно нема чим.
У випадку з Чернігівським СІЗО заступник начальника Департаменту з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції Дмитро Штутман відзначив, що оперативний підрозділ закладу діяв у межах закону. Йшлося про виманювання коштів у період січня–квітня 2023 року: в’язні розміщували оголошення про здачу нерухомості в оренду та продаж автомобілів на OLX, AutoRia і DomRia, просили передоплату на картку і після отримання грошей припиняли спілкування. Тоді потерпілих ошукали щонайменше на 70 000 гривень, і, за словами Штутмана, співробітники Чернігівського СІЗО діяли за інструкцією й сприяли розкриттю злочинів.
Що писали про сумських і чернігівських в’язнів-шахраїв
Раніше повідомляли, що в’язні Чернігівського СІЗО тривалий час займалися телефонним шахрайством, і в тій ситуації Мін’юст відзначив заслуги персоналу закладу щодо викриття схеми. Ситуація з Сумським СІЗО повторилася майже дослівно, але цього разу без публічного визнання заслуг співробітників, лише з натяками на те, що прокурори перевіряють роботу установи, унаслідок чого деяких співробітників можуть притягнути до дисциплінарної відповідальності.
Також повідомлялося, що ув’язнені з Сумського СІЗО зламували Приват24 громадян через оголошення на OLX, користуючись мобільними телефонами та сім-картками “Київстар” і “ВФ Україна”, які проносили всупереч правилам внутрішнього розпорядку. Суд визнав одного з учасників схеми винним і призначив йому понад 4 роки позбавлення волі. Подібні випадки трапляються доволі часто, тож частина потерпілих, які стверджують, що їм телефонують із СІЗО, дійсно має підстави сумніватися в безпеці своїх коштів.
