Міністерство юстиції України надало детальне роз’яснення щодо повного порядку державної реєстрації смерті — від переліку необхідних документів до строків подання заяви та особливостей оформлення для мешканців тимчасово окупованих територій. Раніше відомство пояснювало можливість отримання свідоцтва про смерть без наявності лікарської довідки; нині подано повний алгоритм дій для родичів і уповноважених осіб. Заяву про реєстрацію потрібно подати не пізніше трьох днів з дня настання смерті або виявлення трупа. Для мешканців окупованих територій передбачено окремий судовий порядок встановлення факту смерті. Зареєструвати смерть можна в будь-якому відділі ДРАЦС незалежно від місця офіційного проживання.
Державна реєстрація смерті — це офіційне юридичне підтвердження факту смерті особи, яке здійснюється відповідними органами: відділами ДРАЦС, органами місцевого самоврядування, ЦНАПами та дипломатичними установами України за кордоном. Процедура регламентована нормами Цивільного кодексу України, Законом України “Про державну реєстрацію актів цивільного стану” та Правилами державної реєстрації актів цивільного стану, затвердженими наказом Міністерства юстиції від 18.10.2000 № 52/5. Після завершення реєстрації заявнику видають свідоцтво про смерть та відповідний витяг з реєстру, необхідні для оформлення поховання та отримання пов’язаних виплат.
В умовах воєнного стану громадяни мають право звертатися для реєстрації смерті до будь‑якого відділу ДРАЦС, що суттєво полегшує процедуру для внутрішньо переміщених осіб та сімей, розділених обставинами війни.
Які документи потрібні для реєстрації смерті
Підставою для державної реєстрації смерті є документи встановленого зразка, які видають заклади охорони здоров’я або судово‑медичні установи: лікарське свідоцтво про смерть, фельдшерська довідка, свідоцтво про перинатальну смерть. Також підставою може бути рішення суду про оголошення особи померлою чи встановлення факту смерті. Подати заяву мають право не лише родичі померлого:
- родичі померлого;
- представники органу опіки та піклування;
- працівники житлово‑експлуатаційних організацій;
- адміністрація закладу охорони здоров’я, де настала смерть;
- інші зацікавлені особи.
Особа, що звертається для державної реєстрації смерті, повинна пред’явити паспорт чи інший паспортний документ. Водночас відсутність документа не є підставою для відмови в реєстрації смерті — питання вирішується відповідно до чинного законодавства та процедур ідентифікації.
Які строки звернення передбачені законом
Заява про державну реєстрацію смерті подається не пізніше трьох днів з дня настання смерті або виявлення трупа. У випадках, коли неможливо одразу отримати лікарське свідоцтво або фельдшерську довідку про смерть, строк для подання заяви продовжується до п’яти днів. Якщо строк пропущено на значний період, процедура ускладнюється і передбачає додаткові перевірки.
Якщо заява подана після закінчення одного року з дня настання смерті, державна реєстрація може бути проведена за заявою будь‑якої особи лише після перевірки наявності чи відсутності запису про смерть у місці настання смерті, останнього місця проживання померлого, місці поховання чи в Державному реєстрі актів цивільного стану громадян.
Особливості для окупованих територій та за кордоном
Міністерство юстиції окремо вказує випадки, які виходять за межі стандартної процедури реєстрації смерті. Зокрема, в разі загибелі або смерті осіб, які піддавалися репресіям за рішенням несудових або судових органів, реєстрація може здійснюватись на підставі повідомлення державного архіву чи Служби безпеки України. Якщо смерть настала в дорозі — на судні, у поїзді або літаку — реєстрацію можна провести у найближчому органі ДРАЦС.
Смерть громадян України за кордоном реєструється в консульських установах або дипломатичних представництвах України, а також у компетентних органах тієї держави. Для іноземців та осіб без громадянства державна реєстрація смерті здійснюється на загальних підставах відповідно до українського законодавства; про факт реєстрації смерті іноземця відділ ДРАЦС повідомляє Міністерство закордонних справ.
Окремий порядок діє для тимчасово окупованих територій. Якщо смерть сталася на території, що тимчасово перебуває під окупацією, факт смерті встановлюється у судовому порядку. Якщо суд підтвердив факт смерті особи на тимчасово окупованій території України, копія судового рішення надсилається до органу ДРАЦС за місцем ухвалення рішення, і реєстрація проводиться без необхідності подання окремої заяви будь‑якою особою.
Після встановлення факту смерті за судовим рішенням свідоцтво про смерть оформлюється та видається особі, яка звернулась. Такі справи розглядаються невідкладно, при цьому судовий збір за їх подання не стягується, що сприяє оперативному отриманню рішення.
Державна реєстрація смерті є підставою для реалізації прав спадкоємців, отримання соціальної допомоги та виконання інших юридичних дій, пов’язаних із фактом смерті. Для зручності громадян доступна також електронна послуга — отримання витягу про смерть через застосунок “Дія”, що дозволяє підтвердити факт державної реєстрації без додаткових звернень до відділів ДРАЦС.
Супутні питання: спадщина та послуга “Дія”
Раніше Міністерство юстиції пояснювало, що у разі смерті боржника виконавче провадження призупиняється, а не припиняється, і надало рекомендації щодо подальших дій для стягувачів та спадкоємців. Також було зазначено, що витяг про смерть можна замовити через застосунок “Дія”, з детальною інформацією про вартість та порядок оформлення цієї послуги в електронному вигляді.
