Президент Володимир Зеленський 17 липня підписав указ про призначення Олександра Поклада тимчасово виконуючим обов’язки голови Служби безпеки України. Про те, що саме таке рішення готується, повідомляли напередодні, посилаючись на джерела у парламенті. І наш прогноз справдився. Окремі народні депутати заявляли, що не підтримають Поклада, але Зеленський все ж призначив його т.в.о. Це означає, що парламент вже не зобов’язаний затверджувати його кандидатуру, а в статусі тимчасово виконуючого обов’язки він може залишатися невизначений період.
Відповідний указ №622/2026 опубліковано на офіційному сайті президента. Для самого Поклада це формально не стане кардинальною зміною: кажуть, що де-факто він керував СБУ після звільнення Малюка. Нинішнього формального очільника, Євгена Хмару, який тепер переведений до Міноборони, у своїй практичній діяльності більше пов’язували з дронами.
Чому частина політиків і суспільства сприймає це призначення негативно? Існують побоювання, що Поклад може посилити тиск на антикорупційні органи.
Рівно рік тому Володимир Зеленський намагався підпорядкувати НАБУ та САП Генпрокуратурі, що значно обмежувало б їхню незалежність. Однак ці спроби призупинили після потужної реакції з боку західних партнерів. У Європі прямо вказали, що подальші військова та фінансова допомога Україні можуть залежати від продовження антикорупційних реформ і збереження незалежності відповідних органів.
Перед спробою обмежити антикорупційні органи відбулося гучне розслідування СБУ проти ключових детективів НАБУ. Зокрема детектив Руслан Магамедрасулов, який відігравав важливу роль у розслідуванні, відомому як “плівки Міндіча”, був під підозрою у співпраці з Росією. Це розслідування зачіпало й особисто президента (зокрема питання щодо будинку для “Вови” у кооперативі “Династія”). Тож напруга між владою та антикорупціонерами була прогнозованою. У грудні 2025 року Київський апеляційний суд звільнив Магамедрасулова з-під варти.
Поклад може посилити тиск на антикорупційні органи
За інформацією інсайдерів, напередодні вручення окремих підозр Єрмак, котрий тоді очолював Офіс президента, начебто вимагав від тодішнього керівника СБУ Малюка арештувати керівників антикорупційних органів та навіть деяких депутатів. Малюк відмовився виконати такі вимоги і згодом був звільнений з посади очільника СБУ.
Саме тоді Поклад фактично очолив роботу відомства. Формальний керівник СБУ Євген Хмара зосереджувався переважно на питаннях, пов’язаних з дронами та операціями за кордоном, натомість Поклад, який тривалий час служив у контррозвідці, проводив розслідування на території України. Антикорупційні активісти та ті, хто обурений наявними випадками корупції у близькому оточенні президента, побоюються, що Поклад відновить тиск на антикорупційні структури.
Водночас варто пам’ятати: попередні спроби обмежити роботу антикорупційних органів зазвичай не мали успіху не через позицію окремих керівників СБУ, а завдяки жорсткій реакції Європейського Союзу. Партнери неодноразово давали зрозуміти: подальша підтримка України у військовому й фінансовому вимірах залежатиме від реальної боротьби з корупцією. Саме тому законодавчі ініціативи, що ставили під загрозу незалежність антикорупційних структур, не пройшли.
Чи почне Поклад зараз чиниити тиск на антикорупційні органи — питання відкрите. Можливо, за рік багато що змінилося.
У червні 2026 року напруга зросла після ще одного інциденту: у квартирі одного з детективів НАБУ виявили пристрої для прослуховування. Керівництво бюро заявило, що їх могли встановити діючі співробітники СБУ. Саме на тлі цього скандалу призначення Поклада викликає у критиків особливо емоційну реакцію.
Раніше повідомляли, що Олександр Поклад може очолити СБУ, і таке рішення потенційно могло спровокувати конфронтацію з керівником Головного управління розвідки Кирилом Будановим. Генерал-майор, який розглядався як можливий тимчасовий очільник відомства напередодні офіційного указу, міг стати фігурою у протистоянні інтересів різних силових структур.
